Згадайте.... — хто може бути суб’єктом правовідносин;

— хто така «фізична особа», «юридична особа».

Як ви розумієте... — цитату із книги Джонатана Летема «Господар

снів»: «Ти — це те, що ти робиш. Ти — це твій вибір. Той, в кого себе перетвориш»?

Чи знаєте ви що — поняття «суб’єкт права» і «суб’єкт

правовідносин» не завжди збігаються?

— з давніх-давен дискутується питання: чи людина може бути суб’єктом права до свого народження і після своєї смерті?

Істинна рівність громадян полягає в тому, щоб усі вони однаково були підпорядковані законам.

Жан Лерон Д’аламбер, філософ, учений

17.1.

Що таке цивільна правосуб’єктність?

Усі люди від народження і до смерті є суб’єктами права, адже вони є носіями суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Також суб’єктами права є юридичні особи та інші специфічні соціальні утворення, за якими право визнає таку здатність. Однак бути носієм права і могти його реалізувати, стати учасником якихось правовідносин — це різні речі. Конкретний суб’єкт завжди є суб’єктом права — це первинна його властивість, але не завжди є учасником конкретних правовідносин, бо щоб суб’єкт права став суб’єктом правовідносин, має спочатку виникнути певний юридичний факт, який «запускає» в дію правову норму, а також і суб’єкт має відповідати встановленим вимогам. Саме тому в юристів є таке поняття як правосуб’єктність, що означає здатність особи бути реальним учасником правовідносин.

Цивільною правосуб’єктністю є здатність бути учасником цивільних правовідносин.

Зверни увагу!

Цивільні правовідносини — це майнові та особисті немайнові

відносини, що врегульовані нормами права і базуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників.

Цивільними правовідносинами є відносини між продавцем і покупцем; між спадкодавцем і спадкоємцями; між особою, яка

завдала майнової шкоди і тим, хто цих збитків зазнав. Також це усі відносини, що виникають із приводу права власності, й, зокрема, інтелектуальної власності.

Елементами цивільної правосуб’єктності є:

1. Цивільна правоздатність — це здатність суб’єкта мати майнові та особисті немайнові права та обов’язки. Усі фізичні особи мають цивільну правоздатність із моменту народження аж до смерті.

2. Цивільна дієздатність — це здатність суб’єкта своїми діями реалізовувати свої права, брати на себе певні зобов’язання.

Дієздатністю наділяється фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати, тому обсяг дієздатності залежить від віку, стану здоров’я і досвіду людини. За обсягом дієздатність може бути:

часткова — її мають діти до 14 років (малолітні); неповна — її мають діти від 14 до 18 років (неповнолітні), повна — її набувають фізичні особи з досягненням повноліття, а у визначених законом випадках — дещо раніше;

суд може обмежити цивільну дієздатність повнолітніх осіб у зв’язку з тим, що вони зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, азартними іграми тощо і це ставить їх чи їхню сім’ю, а також інших осіб, яких вони за законом зобов’язані утримувати, у скрутне матеріальне становище. А також, якщо фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Над такими особами встановлюють піклування;

суд може визнати особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над такою особою встановлюють опіку, і вчиняти будь-які правочини від її імені та в її інтересах може тільки її опікун.

Якщо особа, якій суд обмежив дієздатність або яку визнав недієздатною, повністю відновить свою здатність розуміти значення своїх дій і керувати ними, то суд може поновити її цивільну дієздатність.

3. Цивільна деліктоздатність — це здатність суб’єкта нести відповідальність за свої діяння, за заподіяну шкоду, яка, як правило, виникає одночасно з дієздатністю.

Додаткова інформація

Відмінність між поняттями «суб’єкт права» та «суб’єкт правовідносин»

Ненароджена дитина не може бути суб’єктом права у класичному розумінні, але бувають ситуації, коли необхідно захистити її права. Так, юристи у законодавстві часто закріплюють такі, наприклад, положення:

— ст. 1222 Цивільного кодексу України вказує серед спадкоємців також осіб, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини;

— ст. 1200 Цивільного кодексу України визначає, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди має також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Загальновідомо, що з моменту своєї смерті людина втрачає правоздатність та дієздатність і перестає бути суб’єктом права. Однак сучасне законодавство закріплює низку прав людини, реалізація яких не залежить від неї ані за її життя, ані після її смерті. Так, усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла (а це право можна реалізувати тільки після смерті). Аналогічною є ситуація з посмертним нагородженням державними нагородами (орденами, медалями, почесними званнями, відзнаками тощо). Ці приклади демонструють відмінність між поняттями «суб’єкт права» та «суб’єкт правовідносин»: померла або ще ненароджена людина ніби є суб’єктом права, але у будь-якому разі не може бути суб’єктом правовідносин.

Джерело:

https://uk.wikipedia.org/wiki_Cy6^,eKm_npaea

У юридичної особи правосуб’єктність (усі три її елементи одночасно) виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-під-приємців та громадських формувань (ЄДР) запису про її припинення та може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа має такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Юридична особа здійснює цивільні права та обов’язки через свої органи, які діють відповідно до установчих документів (статуту, положення, засновницького договору) та закону, виступають від її імені, зобов’язані діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників.

17.2.

Обсяг цивільної правосуб’єктності дітей

Як ми з’ясували, цивільна правосуб’єктність має три елементи: правоздатність, дієздатність і деліктоздатність. Що стосується дітей (неповнолітніх, осіб до 18 років), то тут потрібно звернути увагу на таке:

1. Цивільна правоздатність дитини нічим не відрізняється від правоздатності повнолітньої особи. Тобто дитина здатна мати весь обсяг майнових і особистих немайнових прав. Понад те, у Загальній декларації прав людини проголошено, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Так, Конвенція ООН про права дитини, прийнята у 1989 р. і визнана Україною у 1991 р., встановила, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Тому першочергова увага держав має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини та дотриманню загально-визнаних стандартів у галузі прав дитини.

2. Цивільна дієздатність дитини може бути двох видів:

Часткова цивільна дієздатність	Неповна цивільна дієздатність
малолітня особа — дитина до 14 років	неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років (за деякими винятками)
має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, які задовольняють побутові потреби особи, відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом	додане право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, унесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку). Інші правочини вчиняють за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників

В окремих випадках, як виняток, неповнолітній особі може бути надано повний обсяг дієздатності — тоді дитина переходить із категорії громадян, що мають часткову чи неповну цивільну дієздатність, у категорію суб’єктів повністю дієздатних, і тому в цивільно-правових відносинах вона прирівнюється до повнолітніх громадян, зберігаючи при цьому свій фактичний соціальний статус дитини. Таке явище отримало назву «емансипація». Отож, за ст. 35 Цивільного кодексу України повна цивільна дієздатність може бути надана:

— фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;

— неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини;

— фізичній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю (з моменту державної реєстрації її як підприємця).

Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування на підставі заяви заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди — за рішенням суду.

За ст. 34 Цивільного кодексу України у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

Повний обсяг дієздатності в неповнолітньої особи зберігається навіть після припинення шлюбу, припинення дії трудового договору або припинення підприємницької діяльності до досягнення повноліття.

3. Цивільна деліктоздатність дитини теж залежить від обсягу дієздатності:

дитина до 14 років не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Відшкодування такої шкоди покладається на батьків або опікуна;

дитина у віці від 14 років до повноліття самостійно несе відповідальність за порушення нею укладеного самостійно або за згодою батьків (усиновлювачів) чи піклувальників договору, а також за шкоду, що завдана нею іншій особі. Якщо у неї недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Розв'яжіть юридичну ситуацію

Дайте юридичну оцінку запропонованих ситуацій

Виконайте завдання в групах

1. Дружина звернулася до директора підприємства, на якому працює її чоловік, із проханням його заробітну плату видавати особисто їй, обґрунтовуючи це тим, що чоловік має залежність від азартних ігор, ставлячи цим сім’ю у скрутне становище.

— Якою має бути відповідь директора?

— Хто може обмежити дієздатність особи і в яких випадках? ²

2. 15-річна учениця загальноосвітньої школи, граючи під час перерви у дворі школи у бадмінтон з однокласницями, з необережності розбила вікно на першому поверсі.

— Чи відповідатиме школярка за завдані збитки?

— Як можна змінити умови «задачі», щоб змінилася і відповідь?

Практичне завдання

Визначте, з якого віку можна вчиняти наступні правочини, і доповніть таблицю:

Правочин	З якого віку?
— Купівля канцтоварів (ручка, олівець і зошити)
— Відкриття депозитного рахунку в банку
— Продаж отриманого у спадок будинку
— Розпорядження своїми доходами
— Використання послуг міського транспорту загального користування
— Отримання речі у дарунок
— Оплата послуг розважального характеру у дитячих розважальних центрах, атракціонах
— Оплата послуг мобільного оператора
— Користування бібліотекою
— Складення заповіту

Перевірте себе:

1. Дайте відповіді на запитання:

1.1. Що таке правосуб’єктність? 1.2. Що таке правоздатність? 1.3. Що таке дієздатність? 1.4. Яке явище називають емансипацією? 1.5. Що таке деліктоздатність?

2. Поміркуйте, чи відрізняється обсяг правосуб’єктності фізичної і юридичної особи.

3. Перелічіть підстави, за яких особі може бути надано повний обсяг дієздатності до настання повноліття. 4. Визначте, хто має більший обсяг повноважень щодо цивільної дієздатності дитини: опікун чи піклувальник. Чому ви так вважаєте? 5. Схарактеризуйте обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх.

Завдання для домашньої роботи:

1. Запиши нові терміни та поняття, що стосуються теми «Цивільні

правовідносини», у так звану «лінію цінностей»: розташуй її по вертикалі, щоб угорі опинилися найважливіші поняття теми, а поступово вниз — похідні від них, їх складники чи додаткові поняття, які їх доповнюють.

2. Сформулюй ключові фрази (словосполучення, тези) для повідомлення на тему «Цивільна правосуб’єктність неповнолітніх». Розташуй (запиши) їх у послідовності від загального до конкретного.

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" Васильків, Кравчук 2022