Словник

Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Аліменти — кошти, які зобов’язані сплачувати члени сім’ї на утримання своїх непрацездатних родичів (дітей, батьків тощо).

Апатрид — особа, яка не належить до громадянства жодної держави.

Біпатрид — особа, яка належить до громадянства більше ніж однієї держави.

Влада — можливість і здатність людини чи групи людей здійснювати свою волю, нав’язуючи її в разі потреби суспільству, іншим людям.

Влада державна — це різновид влади, що реалізується державою та її органами, здатність держави підпорядковувати поведінку й діяльність людей та об’єднань, що перебувають на її території.

Галузь права — сукупність норм права, що регулюють певну сферу суспільних відносин за допомогою визначеного методу правового регулювання.

Громадянство — це юридично визначений, стійкий, необмежений у просторі правовий зв’язок між особою й певною державою, що визначає їхні взаємні права й обов’язки.

Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відповідальність.

Держава — це особлива форма організації суспільства за допомогою спеціального апарату управління, який захищає інтереси населення певної території, регулює відносини між членами суспільства, зокрема за допомогою примусу.

Дитина — фізична особа, яка не досягла 18 років.

Дієздатність — можливість особи своїми діями набувати юридичних прав та обов’язків, самостійно нести юридичну відповідальність.

Закон — документ, нормативний акт, який має вищу юридичну силу, приймається законодавчим органом держави в особливому порядку.

Звичай правовий — джерело права, що складається в процесі фактичного застосування протягом тривалого часу й санкціоноване державою.

Конституція — це Основний Закон держави, який приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та підвищену стабільність, установлює основи життя суспільства й державного устрою.

Конфіскація — безоплатне вилучення власності особи відповідно до рішення суду.

Кримінальне правопорушення — передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.

Мораль — це сукупність правил поведінки людини (соціальних норм), заснованих на критеріях добра і зла, порядності й непорядності, справедливості та несправедливості, які спираються на думку більшості членів суспільства та підтримуються, забезпечуються громадським осудом.

Монархія — це форма держави, коли вся влада в державі належить одній особі та, як правило, отримується в спадок.

Нормативно-правовий акт — офіційний документ, прийнятий (виданий) уповноваженим на це суб’єктом у визначених законом формі та порядку, який установлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Об’єкт правопорушення — те, проти чого скоюється правопорушення.

Права людини — це можливості людини існувати й розвиватися як особистість, задовольняти свої потреби, здебільшого закріплені законодавством.

Правовідносини — суспільні відносини, які регулюють норми права.

Правоздатність — можливість особи мати юридичні права й обов’язки.

Право суб’єктивне — можливість особи задовольняти свої потреби законним шляхом.

Право об’єктивне — система загальнообов’язкових, формально визначених норм, правил поведінки, що встановлюються й підтримуються державою та регулюють важливі суспільні відносини.

Правопорушення — це винна дія або бездіяльність особи, яка порушує встановлені норми права, завдає шкоди й тягне за собою юридичну відповідальність.

Правопорушник — особа, яка вчинила правопорушення у віці, коли вона може бути притягнута до юридичної відповідальності.

Прецедент правовий — рішення, прийняте компетентним органом держави для врегулювання конкретної життєвої ситуації та визнане загальнообов’язковим для врегулювання аналогічних життєвих ситуацій у майбутньому, одне з джерел права.

Республіка — форма правління, за якої джерелом влади є народ, представники влади обираються на певний строк і несуть відповідальність за свої дії.

Референдум — прийняття рішень із найважливіших питань життя держави або окремої території шляхом голосування громадян.

Служба безпеки України (СБУ) — державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Соціальні норми — правила (норми) загального характеру, які регулюють відносини в суспільстві та встановлені державою, суспільством, об’єднаннями громадян тощо.

Суб’єкт правопорушення — особа, яка сама або разом зі спільниками скоїла правопорушення.

Суб’єктивна сторона правопорушення — ставлення правопорушника до скоєного ним.

Суверенітет — це можливість держави самостійно розв’язувати всі питання свого внутрішнього життя й зовнішніх відносин, здійснювати владу та правосуддя на своїй території.

Трудовий договір — угода між власником підприємства або уповноваженою ним особою та працівником, за якою визначаються трудові обов’язки працівника, а власник чи уповноважена ним особа зобов’язуються виплачувати працівникові заробітну плату.

Функції держави — основні напрями діяльності держави, що забезпечують здійснення завдань, заради яких вона створена.

Шлюб — це сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Юридична відповідальність — це обов’язок правопорушника перетерпіти певні негативні наслідки (санкції) за скоєне правопорушення, які визначаються в установленому законом порядку.

Юридична особа — організація, створена та зареєстрована в установленому законом порядку.

Юридичні факти — життєві обставини, унаслідок яких виникають, змінюються або припиняються правовідносини.

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" за 9 клас Наровлянський 2022