Розділ 2

ПРАВОВІДНОСИНИ. ПРАВОПОРУШЕННЯ. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

1. Поняття «правовідносини»

• Пригадайте ситуації, які ви розглядали на попередніх уроках. У деяких із них учасники подій застосовували норми права, в інших — користувалися іншими правилами. Адже норми права не можуть (та й не повинні) регулювати всі суспільні відносини.

Проаналізуємо кілька ситуацій. Школярка запізнилася до школи. Хлопчик придбав у магазині пляшку лимонаду. Жінка влаштувалася на роботу в лікарню. Юнак сів в автобус і сплатив за проїзд.

Що об’єднує ці ситуації?

По-перше, мабуть, те, що в усіх випадках люди вступають у певні відносини між собою, з певними органами чи установами: школярка — зі школою, хлопчик — з магазином, жінка — з лікарнею, юнак — з компа-нією-перевізником, якій належить автобус.

По-друге, у всіх цих випадках їхні дії регулюються тими або іншими нормами права.

Суспільні відносини, що регулюються нормами права, називають правовідносинами.

Чи можна будь-які суспільні відносини назвати правовідносинами?

Дві бабусі, зустрівшись на вулиці, обговорюють останні новини. Юнаки, їдучи в метро, «не помітили» дідуся, який стояв поруч, і не вступили йому місце. Хоча в цих випадках виникають певні відносини між людьми, але норм права, що їх регулюють, не існує.

Норми права регулюють лише найважливіші суспільні відносини. Ті з них, що не мають істотного значення, регулюються іншими соціальними нормами.

Для виникнення правовідносин потрібно кілька умов. По-перше, має бути правова норма, що їх регулюватиме. По-друге, необхідні учасники правовідносин. Крім того, повинні відбутися події, що матимуть правові наслідки.

Уступаючи в правовідносини, їхні учасники/учасниці використовують свої права, виконують обов’язки, змінюють своє правове становище. У цьому процесі важливо визначити, хто може бути учасником/учасни-цею правовідносин.

• Хто, на вашу думку, може бути учасником/учасницею правовідносин? Назвіть учасників/учасниць правовідносин у ситуаціях, про які йшлося раніше.

• Які ознаки характерні для правовідносин?

Певні відносини існують серед тварин, птахів, навіть плазунів чи комах. Іноді між ними — у стаді, зграї чи табуні — виникають досить складні відносини. Однак вони не є суспільними, відповідно їх регулюють не соціальні норми, а біологічні закони. Звичайно, такі відносини не можна називати правовими.

Правовідносини є видом суспільних відносин, вони існують тільки в людському суспільстві.

Ви вже знаєте, що суспільні відносини можуть регулюватися різними соціальними нормами.

• Пригадайте, які види соціальних норм вам відомі.

На початку цього уроку ви аналізували різні приклади людських відносин, у яких діяли різні соціальні норми. Лише деякі з них можна назвати правовими. Особливістю правовідносин є те, що вони регулюються нормами права. Відносини здебільшого передбачають наявність кількох — двох або й більше — учасників правовідносин.

Брати участь у правовідносинах можуть лише особи, які мають спеціальні якості — дієздатність і правоздатність, про які ви дізнаєтеся пізніше.

2. Склад правовідносин

У правовідносинах виокремлюють кілька елементів (див. схему 11).

Схема 11

Перша складова правовідносин — їхні учасники/учасниці. Учасників та учасниць правовідносин називають суб’єктами правовідносин (див. схему 12). Більшість юристів ототожнює поняття «суб’єкти права» і «суб’єкти правовідносин». Однак деякі правознавці вважають, що суб’єктами права є всі, хто має можливість брати участь у правовідносинах, а суб’єктами правовідносин вони стають лише тоді, коли безпосередньо беруть у них участь.

Схема 12

Учасниками/учасницями правовідносин насамперед можуть бути люди — громадяни/громадянки України, громадяни/громадянки інших держав, особи без громадянства. Їх називають фізичними особами, тобто особами, які існують фізично.

Коли народжується дитина, вона з перших хвилин свого життя може бути учасницею правовідносин. Дитина ще не має навіть імені, але вже має певні права (наприклад, право на життя, на охорону здоров’я, користування житлом, у якому живуть її батьки), може брати участь у правовідносинах (наприклад, отримати подарунок або спадщину). Для цього дитині достатньо лише існувати фізично. Саме тому людину як учасницю правовідносин називають фізичною особою.

Учасниками/учасницями правовідносин також можуть бути юридичні особи — організації, створені та зареєстровані в установленому законом порядку. Їхнє існування та участь у правових відносинах можливе лише в разі виконання певних юридичних процедур — розроблення й затвердження статуту, положення, державної реєстрації. Отже, така особа має не лише виникнути фізично (наприклад, побудувати приміщення магазину та повісити вивіску), а й зафіксувати цей факт юридично.

Людина бере участь у правовідносинах із моменту народження. Однак чи можете ви вже зараз отримати в подарунок дорогий фотоапарат, а потім подарувати чи продати його? Чи можете ви взяти участь у виборах Президента України? Для відповіді на ці запитання треба ознайомитися з поняттями «правоздатність» і «дієздатність».

Василенко Микола (18661935) — український учений-правознавець, президент Всеукраїнської академії наук (1921-1922). Член Генерального Суду, міністр освіти, президент державного сенату за часів гетьманської держави П. Скоропадського. Викладав у вищих навчальних закладах м. Києва. Один із засновників української історико-правової науки.

Як ви вже знаєте, уже з перших хвилин народження людина має певні права — право на життя, громадянство, медичну допомогу. Своїми правами людина користується все життя.

Можливість мати юридичні права й обов’язки називають правоздатністю. Правоздатність людини виникає з моменту її народження й зберігається до смерті.

Для виконання якихось дій, прийняття рішень, що змінюють правове становище людини, створюють для неї нові обов’язки чи права, потрібно, щоб вона усвідомлювала значення своїх дій, розуміла їхні можливі наслідки. Тому для виконання певних дій — продаж чи купівля цінних речей, їхнє дарування, участь в управлінні державою (голосування на виборах або референдумі) тощо — установлено більш жорсткі правила.

Можливість своїми діями набувати, прийняти й змінювати юридичні права та обов’язки називають дієздатністю.

Дієздатність людини зростає поступово з віком. Так, з 10 років дитина може самостійно вступати до дитячої громадської організації; у 14 — за згодою батьків піти на роботу, самостійно звернутися до суду; у 18 — отримує право брати участь у виборах, може бути призвана в армію тощо. Саме з досягненням повноліття — 18-річного віку — людина набуває повної дієздатності в більшості галузей права.

Однак в окремих випадках суд може обмежити дієздатність особи. Таке рішення суд приймає, якщо особа зловживає алкоголем, наркотиками, азартними іграми та своїми діями ставить себе або свою сім’ю в складне матеріальне становище. Якщо ж особа має психічну хворобу, яка не дає змогу їй розуміти значення своїх дій або керувати ними, суд може взагалі визнати її недієздатною.

Правоздатність і дієздатність становлять правосуб’єктність особи. До складу правосуб’єктності належить також здатність особи нести юридичну відповідальність — деліктоздатність (див. схему 13).

Схема 13

Об’єктом правовідносин є матеріальні або нематеріальні блага, з приводу яких виникають правовідносини. Об’єкти права надзвичайно різноманітні. Це не лише різні речі, гроші й послуги. Об’єктами правовідносин можуть бути результати творчої та інтелектуальної діяльності людини, інформація тощо.

Ще одним елементом правовідносин є їхній зміст. Зміст правовідносин поділяють на дві складові — фактичний і юридичний. Фактичний аспект — фактична поведінка, дії учасників/учасниць. Юридичний аспект — це юридичні права й обов’язки учасників/учасниць правовідносин.

Так, під час купівлі продуктів у магазині об’єктом правовідносин буде право власності на продукти, самі продукти. Суб’єктами правовідносин будуть покупець (фізична особа) і магазин (юридична особа). Фактичним аспектом змісту буде передання продуктів від продавця до покупця. Елементами юридичного змісту правовідносин будуть: обов’язок продавця надати необхідну інформацію про товар і передати його покупцеві, обов’язок покупця сплатити за товар, право покупця отримати товар належної якості тощо.

3. Юридичні факти

Правовідносини виникають унаслідок певних обставин, передбачених законом.

Життєві обставини, унаслідок яких виникають, змінюються або припиняються правовідносини, називають юридичними фактами.

Юридичні факти поділяють на кілька груп (див. схему 14).

Схема 14

Події не залежать від бажання особи або не повністю контролюються нею. Людина народжується незалежно від свого бажання, але її поява породжує юридичні наслідки — виникнення прав у новонародженої дитини й відповідних обов’язків у батьків. Смерть людини також здебільшого не залежить від її бажання, але зумовлює певні юридичні наслідки, зокрема щодо спадщини. Юридичні наслідки спричиняються також діями природи, тварин, стихійним лихом, коли виникають права на страхові виплати, компенсацію втрат. Іноді важливі наслідки мають

настання або закінчення певного строку — строку повноважень депутата, строку навчання тощо. Такі факти називають юридичними подіями.

Інша група юридичних фактів пов’язана з діями людей, їхньою волею. Це можуть бути вчинки особи: публікація статті породжує авторське право, викрадення майна — кримінальну відповідальність. Такі факти мають назву юридичні дії.

• Проаналізуйте подані ілюстрації. Визначте, на яких із них мають місце юридичні факти. Які наслідки, на вашу думку, вони можуть за собою потягнути?

Дії людей можна поділити на правомірні — тобто такі, що відповідають вимогам закону, і неправомірні — такі, що суперечать їм.

Особливим видом соціальних відносин є правовідносини. Вони регулюються нормами права. Склад правовідносин включає суб’єкт, об’єкт і зміст правовідносин.

Учасниками (суб’єктами) правовідносин можуть бути фізичні та юридичні особи. Правовідносини виникають унаслідок юридичних фактів, зокрема дій людей. Ці дії можуть бути правомірними й неправомірними.

Запам’ятайте: правовідносини, суб’єкт, об’єкт, зміст правовідносин, юридичний факт.

Запитання та завдання

1. Що таке правовідносини?

2. Визначте елементи складу правовідносин та охарактеризуйте кожний із них.

3. Наведіть приклади юридичних і фізичних осіб, з якими вам доводилося мати справу, вступати в правовідносини.

4. Наведіть приклади різних юридичних фактів, які ви знаєте.

5. Наведіть приклади з власного життя, коли ви стали учасником/учасницею правовідносин або мали справу з ними (у правовідносини вступали батьки, знайомі).

6*. Проаналізуйте наведені вами приклади й визначте склад правовідносин, які виникали.

7*. Проаналізуйте подані ситуації та визначте, чи виникають у них правові відносини; які фізичні та юридичні особи беруть у них участь, а також, яким є склад правовідносин у кожному випадку.

а) Учениця на прохання свого батька купила в магазині хліб;

б) працівник подав заяву про звільнення із заводу і перейшов на роботу в приватну фірму;

в) батько подарував своєму синові фотоапарат;

г) хлопець відмовився прибрати у своїй кімнаті, незважаючи на вимогу батьків; ґ) дівчина надіслала написані нею вірші до редакції, вони були надруковані;

д) хлопець, отримавши травму під час гри у дворі, звернувся за медичною допомогою до лікарні.

 

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" за 9 клас Наровлянський 2022