1. Поняття та види правопорушень

Більшість людей у суспільстві діє відповідно до норм закону. Однак, на жаль, є й інші випадки. Наприклад, чоловік у стані сильного сп’яніння на вулиці чіплявся до перехожих. Робітник виніс із підприємства деталь до автомобіля, яку виготовляють у цеху. Граючи у дворі м’ячем, дівчина розбила шибку. Учениця запізнилася на урок. Що, на вашу думку, спільного в цих ситуаціях?

Напевно, те, що всі ці громадяни/громадянки порушили якісь правові норми.

Будь-яке протиправне винне діяння (дія або бездіяльність), що завдає шкоду людям, суспільству чи державі й спричиняє юридичну відповідальність, називають правопорушенням.

Щоб з’ясувати, чи є та або інша дія правопорушенням, потрібно встановити, чи має вона ознаки правопорушення.

По-перше, правопорушення обов’язково завдає якусь шкоду або створює загрозу настання шкоди. Шкода може бути моральною (образа, нервове напруження тощо), матеріальною (прямі збитки, втрата майна або коштів, втрата можливого прибутку), фізичною (смерть, шкода здоров’ю) (див. схему 15).

Схема 15

По-друге, правопорушення виникає лише тоді, коли діяння безпосередньо порушує ту чи іншу норму права. Якщо дії людини не регулюються нормами права, не заборонені, то про правопорушення не йдеться.

Обов’язковою ознакою правопорушення є наявність вини правопо-рушника/правопорушниці. Вина може бути умисною (правопорушник/ правопорушниця свідомо хоче настання шкідливих наслідків чи припускає їх настання) або необережною (правопорушник/правопорушни-ця не бажав/не бажала настання шкідливих наслідків, але мав/мала змогу та повинен/повинна їх передбачити) (див. схему 16).

Коли людина краде товари в магазині, вона свідомо порушує закон, розуміючи, що це заборонено нормою права. Отже, маємо умисне правопорушення. Коли ж водій, порушуючи Правила дорожнього руху, перевищує швидкість і втрачає контроль над управлінням автомобілем, унаслідок чого гине пасажир, він не бажає цих наслідків, але повинен був їх передбачити, — ця вина є необережною.

Схема 16

За правопорушення винний/винна може бути притягнутий/при-тягнута до відповідальності, передбаченої законом за умови, якщо він/ вона досяг/досягла певного віку, визначеного законом, розумів/розу-міла свої дії та міг/могла керувати ними. Бувають обставини, коли людина не може керувати своїми діями: водій унаслідок серцевого нападу втрачає свідомість, і некерована машина травмує пішохода; падаючи зі схилу під час гірського сходження, альпініст збиває іншого альпініста, завдаючи йому травми. У цих випадках люди не могли керувати своїми діями, отже, не можуть за них відповідати.

Правопорушення можна кваліфікувати за ступенем їхньої соціальної небезпеки, а також відповідно до того, норми якої галузі права вони порушують.

Відповідно до галузей права, правопорушення (більшість із них також називають проступками) можуть бути дисциплінарними (порушення, пов’язані з трудовою діяльністю людей, порушення трудової

дисципліни), адміністративними (наприклад, перехід вулиці в не-встановленому місці, безквитковий проїзд у транспорті, несвоєчасне отримання паспорта тощо), цивільно-правовими (несплата боргу, порушення договору тощо), кримінальними (умисне завдання легких тілесних ушкоджень, експлуатація дітей тощо) та ін. Убивство, завдавання тяжких тілесних ушкоджень, крадіжка, зґвалтування — це найбільш тяжкі кримінальні правопорушення.

• Наведіть приклади правопорушень, відомі вам із життєвого досвіду, книжок і кінофільмів.

• Визначте, чи є правопорушення на поданих фотографіях. Якщо є, то які саме — злочини чи проступки?

У каліфорнійському місті Блайді правопорушенням вважають носіння ковбойських чобіт, якщо в людини немає хоча б двох корів.

У Новому Орлеані перукар порушить закон, якщо з лисого клієнта за стрижку візьме більше 25 центів.

В американському штаті Алабама заборонено орати бавовняне поле за допомогою... слона.

Єгипетський муфтій (церковний діяч) Алі Джума видав фетву (документ, що надає авторитетний релігійний діяч за запитом шаріатського суду), якою визнав заняття йогою порушенням вимог мусульманської релігії.

З 1642 по 1660 р. в Англії будь-яку театральну діяльність вважали порушенням закону.

2. Склад правопорушення

Кожне правопорушення складається із чотирьох елементів (див. схему 17), які називають складом правопорушення.

Схема 17

Перший елемент — це суб’єкт правопорушення — той/та, хто його вчинив/вчинила, — правопорушник/правопорушниця. Другий — це об’єкт правопорушення — те, проти чого спрямовано незаконну дію правопорушника/правопорушниці. Для будь-якого правопорушення об’єктом є правопорядок, суспільні відносини, права, що охороняються законом. Для кожного правопорушення можна й потрібно також визначити конкретний об’єкт правопорушення. Коли скоєно пограбування, об’єктом є власність (право власності), убивство — життя людини (право людини на життя) тощо. Третій елемент — це суб’єктивна сторона — ставлення правопорушника/правопорушниці до скоєного (навмисно чи через необережність він/вона порушив/порушила закон, якою була мета, які мотиви ним/нею керували). Остання складова, четвертий елемент, — це об’єктивна сторона, тобто ті дії або бездіяльність, що безпосередньо становили правопорушення, шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв’язок між діями правопорушника/правопорушниці й цими наслідками. Об’єктивною стороною є також час і місце скоєння правопорушення, спосіб, засоби та знаряддя, за допомогою яких було вчинено. Під час розслідування будь-якого правопорушення обов’язково визначають наявність складу правопорушення. За відсутності будь-якого елемента складу правопорушення відповідальність за нього неможлива.

Існують випадки, коли люди порушують норми права. Таку неправомірну поведінку називають правопорушенням. Залежно від того, які норми права порушені, розрізняють різні види правопорушень. Найнебезпечніші кримінальні правопорушення називають злочинами. Особа, яка вчинила правопорушення, є правопо-рушником/правопорушницею.

До складу правопорушення належать: суб’єкт правопорушення, об’єкт правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення.

Запам’ятайте: правопорушення, проступок, злочин, суб’єкт правопорушення, об’єкт правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення.

Подивіться в інтернеті

Повідомлення про правопорушення в нашій державі.

Запитання та завдання

1. Поясніть поняття: «правопорушення», «склад правопорушення», «суб’єкт правопорушення», «об’єкт правопорушення», «суб’єктивна сторона правопорушення», «об’єктивна сторона правопорушення».

2. Які види правопорушень вам відомі?

3. Висловте свою думку про причини правопорушень.

4. Знайдіть у засобах масової інформації повідомлення про правопорушення та визначте їхній склад.

5. Визначте, у яких з поданих випадків ідеться про правопорушення.

а) Юнак ухиляється від призову до лав Збройних сил України;

б) учениця відмовилася дати щоденник учителю;

в) священник відмовився виконати вказівку свого єпархіального управління;

г) директор заводу за кошти підприємства побудував собі котедж;

ґ) водій припаркував свою машину на місці, призначеному для осіб з інвалідністю;

д) дівчина перейшла дорогу на червоне світло;

е) слюсар не прийшов на профспілкові збори.

6. У ситуаціях, які наведені в попередньому завданні, визначте, який вид правопорушення скоєно, й установіть його склад.

7*. Уявіть собі, що ви стали мером вашого міста, старостою села або головою вашої територіальної громади. Запропонуйте заходи, які б, на вашу думку, допомогли зменшити кількість правопорушень у вашому населеному пункті, територіальній громаді.

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" за 9 клас Наровлянський 2022