Відповідно до системи позначень, розробленої до 1964 р., скорочене позначення діодів складалося з двох або трьох елементів. Перший елемент бук-вений: Д - діод. Другий елемент - номер, що відповідає типу діода: 1 ... 100 -точкові германієві, 101 ... 200 - точкові кремнієві, 201 ... 300 - площинні кремнієві, 801 ... 900 - стабілітрони, 901 ... 950 - варикапи, 1001 ... 1100 - випрямні стовпи. Третій елемент - буква, що означає різновид приладу. Цей елемент може бути відсутнім, якщо різновидів діода немає.

Сьогодні існує багато різних систем позначень. Прийнято такий поділ на групи за граничною частотою підсилення (передачі струму): на низькочастотні НЧ (до 3 МГц), середньої частоти СЧ (від 3 до 30 МГц), високочастотні ВЧ (понад 30 МГц) і надвисокочастотні НВЧ; за потужністю, що розсіюється: на малопотужні (до 0,3 Вт), середньої (від 0,3 до 1,5 Вт) і великої (понад 1,5 Вт) потужності.

Нова система маркування діодів краща. Вона складається з чотирьох елементів. Перший елемент (буква або цифра) вказує вихідний напівпровідниковий матеріал, з якого виготовлений діод: Г або 1 - германій, К або 2 - кремній, А або 3 - арсенід галію, 1 або 4 - фосфід індію. Другий елемент - буква, що вказує клас або групу діода. Третій елемент - число, що визначає призначення або електричні властивості діода. Четвертий елемент вказує на порядковий номер технологічної розробки діода і позначається від А до Я. Наприклад, діод КД202А розшифровується: К - матеріал кремній, Д - діод випрямний, 202 - призначення і номер розробки, А - різновид. Іноді трапляються діоди, позначені відповідно до застарілих систем: ДГ-Ц21, Д7А, Д226Б,

Д18. Діоди Д7 відрізняються від діодів ДГ-Ц суцільнометалевою конструкцією корпусу, внаслідок чого вони надійніше працюють у вологому середовищі. Германієві діоди типу ДГ-Ц21 ... ДГ-Ц27 і близькі до них за характеристиками діоди Д7А ... Д7Ж зазвичай використовують у випрямлячах для живлення радіоапаратури від мережі змінного струму. В умовне позначення діода не завжди входять деякі технічні дані, тому їх необхідно шукати в довідниках із напівпровідникових приладів. Одним із винятків є позначення для деяких діодів з буквами КС або цифрою замість К (наприклад, 2С) - кремнієві стабілітрони. Після цих позначень стоять три цифри: якщо перші три цифри 1 або 4, то, взявши останні дві цифри і розділивши їх на 10, одержимо напругу стабілізації U_cr Наприклад, КС107А - стабістор, U_a - 0,7 В, 2С133А - стабілітрон, U_a - 3,3 В. Якщо перша цифра 2 або 5, то останні дві цифри показують U_cv наприклад, КС213Б - U_a = 13 В, 2С291А - U_Q1 - 91 В; якщо цифра б, то до останніх двох цифр слід додати 100 В, наприклад, КС 680А - ІІ_СТ = 180 В.

Маркування діодів

На корпусі діода зазвичай указують матеріал напівпровідника, з якого він виготовлений (буква або цифра), тип (буква), призначення чи електричні властивості приладу (цифра), букву, що відповідає різновиду приладу, і дату виготовлення, а також його умовне позначення. Умовне позначення діода (анод і катод) вказує, як потрібно підключати діод на платах пристроїв.

Діод має два виводи, один з яких катод (мінус), а інший - анод (плюс). Умовне графічне зображення на корпусі діода наноситься у вигляді стрілки, що вказує напрямок, якщо стрілки немає, то ставиться знак «+». На плоских виводах деяких діодів (наприклад, серії Д2) прямо штамповано умовне позначення діода і його тип. При нанесенні колірного коду кольорову мітку, точку або смужку наносять ближче до анода (див. рис. 10.8).

Для деяких типів діодів використовується кольорове маркування у вигляді точок і смужок (табл. 10.1). Діоди старих типів, зокрема точкові, випускалися в скляному оформленні та маркувалися літерою «Д» з додаванням цифри і букви, що позначають підтип приладу. Германій-індієві площинні діоди мали позначення «Д7».

Таблиця 70.7. Колірне маркування деяких напівпровідникових діодів

Умовні графічні позначення деяких напівпровідникових діодів зображені на рис. 10.9.

Варто зазначити, що розробкою та створенням напівпровідникових приладів займалося й займається багато вчених і винахідників світу. Так, у конструювання та виготовлення різних напівпровідникових приладів великий вклад зробив радянський учений Олександр Вікторович Красілов.

Японський фізик Лео Есакі є винахідником тунельного діоду. Він експериментально відкрив тунельні явища в напівпровідниках і створив перший у світі тунельний діод.

Заслуговує великої пошани англійський фізик, лауреат Нобелівської премії Вільям Генрі Еклз. У 1910 р. він помітив у деяких напівпровідникових діодів здатність генерувати електричні коливання. Він увів термін «діод».

Це матеріал з підручника "Електротехніка та основи електроніки" Гуржій 2020