Арматурними деталями називають деталі, які вкручують у різьбовий отвір корпусної деталі (втулки, пробки, штуцери, заглушки та ін). Для тривалої та надійної роботи з’єднання потрібно, щоб різьба в отворі корпусної деталі й на деталі, яку вкручують у корпус, не мала зірваних ниток, подряпин чи задирок, бо вони можуть пошкодити різьбу в корпусі деталі.

Щоб запобігти спрацюванню різьби в корпусі деталі, у ньому свердлять і розвертають отвір великого діаметра, у який запресовують різьбову втулку. Різьбові втулки використовують для збільшення зовнішнього діаметра й відновлення пошкодженої, зірваної або зношеної внутрішньої різьби отворів. їх виготовляють із сталей з оцинкованим і кадмієвим покриттями, нержавіючої сталі, з латуні для запресовування в деталі з більш м’якого матеріалу, наприклад пластмаси. Втулку в корпусі розкернюють або розчеканюють, після цього в ній нарізають різьбу й закручують гвинт. У таких з’єднаннях немає потреби в щільній посадці, як у шпильках, через багаторазове складання та розбирання з’єднання. Ще одним способом є вкручування втулки в різьбу деталі для забезпечення герметичності різьби, щоб вона не пропускала пару, воду, бензин, масло тощо.

Щільності з’єднання досягають за допомогою не тільки різьби, а й ущільнювальних деталей (матеріалів): під торець деталі встановлюють прокладки з гуми, картону, азбесту, шкіри, міді, алюмінію тощо. Коли з’єднання розбирають рідко, то застосовують мащення різьби. Старі й деформовані прокладки щоразу під час складання замінюють новими. Якість з’єднань перевіряють із використанням рідини або повітря, які подають під тиском.

Корпусними деталями можуть бути картери двигунів, компресорів, коробок швидкостей, радіатори тощо.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021