Інформація про новину
  • Переглядів: 229
  • Дата: 28-02-2022, 20:58
28-02-2022, 20:58

27.2. Види з’єднувальних стрічок і їхнє застосування

Категорія: Види з’єднань деталей і виробів





Попередня сторінка:  27.1. Характеристика з’єднувальних стр...
Наступна сторінка:   28.1. Загальні відомості про ізоляційні ...

З’єднувальні стрічки використовують під час ремонту підпокрівельних і пароізоляційних плівок.

Правила, що діють для всіх видів плівок і мембран:

• у разі невеликого (до 1 см) отвору (наприклад, отвір від цвяха) матеріал можна відремонтувати за допомогою сполучної стрічки як із нижньої, так і з верхньої сторони плівки або мембрани;

• якщо отвір не перевищує 15 см, необхідно накласти латку на верхню (зовнішню) сторону гідроізоляції. Для ремонту використовують такий самий матеріал і повертають тією ж стороною, що й ремонтований матеріал. Латку вирізають у формі квадрата, що перевищує відповідний отвір з кожного боку

щонайменше на 5 см і щонайбільше на 10 см. За периметром латку підклеюють з’єднувальною стрічкою;

• якщо отвір більший за 15 см, потрібно все полотно гідроізоляції між двома кроквами демонтувати й замінити новим полотном такої самої гідроізоляції;

• пароізоляцію можна відремонтувати за допомогою з’єднувальних стрічок незалежно від розміру отвору.

Накладні з’єднувальні стрічки (рис. 27.2) застосовують для з’єднання як стрічок із компонентами, так і їхньої захисної плівки. Вони мають відмінні властивості: забезпечують збільшення продуктивності завдяки скороченню технологічних перерв; зменшують втрати компонентів; уможливлюють відокремлення захисної плівки повністю, без розриву в місці з’єднання; не утруднюють відокремлення захисної плівки від стрічки з компонентами поверхневого монтажу.

Для з’єднання полотен мембран гідро- й пароізоляційних матеріалів і їхнього щільного прилягання до конструкцій покрівлі використовують спеціальні з’єднувальні стрічки (рис. 273). їх виготовляють кількох видів.

Бутил-каучукову двосторонню стрічку (рис. 27.3, а) застосовують для з’єднання полотен мембран і плівок між собою. З’єднувальні стрічки з бутилу мають гранично низьку густину — усього 1,7 г/м2. Температурний режим експлуатації для них такий самий, як і для бутил-алюмінієвих — від -ЗО до +80 °С.

Бутил-алюмінієві стрічки (рис. 273, б) забезпечують щільне прилягання мембран до покрівельних конструкцій (люків, камінних труб тощо), а також до горизонтальних і вертикальних поверхонь. Такі стрічки стійкі до високих температур (до +80 °С) і вирізняються більш високою щільністю (маса рулону досягає 0,54 кг). Однак вони мають вагому перевагу над акрил-алюмінієвими — товщина полотна становить всього 0,6 мм (проти 3,0 мм в акрил-алюмінієвих).

Односторонньою акрил-алюмінієвою стрічкою (рис. 273, в) проклеюють місця кріплень до несучих елементів конструкції та з’єднань полотен алюмінієвої пароізоляції. Ці стрічки стійкі до перепадів температури, зберігають свої характеристики навіть за температури +100 °С. Крім того, вони мають невелику масу — один рулон важить 0,18 кг.

Фум-стрічка — стрічка з фторопластового ущільнювального матеріалу (рис. 273, г), яку застосовують для герметизації різних з’єднань. Її виготовляють із фторопластового джгута, намотують на котушку. Застосовують під час монтажу конструкцій, які перебувають під певним тиском (водо- й газопостачання або центральна система опалення). Стрічка є деформівним наповнювачем, а також різьбовим мастилом — завдяки цьому з’єднання герметизується.

Залежно від призначення стрічки бувають трьох видів: фум-1 — для додання герметичності трубопроводам, які прокладають в агресивному середовищі, містять мастило — вазелінове масло; фум-2 — для конструкцій, які контактують із сильними окиснювачами, у її складі немає мастила; фум-3 — для конструкцій, що контактують із чистим середовищем, не містить мастила.

Фум-стрічки також поділяють на види залежно від розмірів. Різними бувають товщина, ширина й довжина. Товщина може починатися від 0,075 і досягати 0,25 мм. Початкова ширина становить 10 мм, а довжина — 100 см.

Також є газова фум-стрічка спеціального призначення. Вона має жовтий колір, максимальна товщина — 0,25 мм. Таку стрічку застосовують для системи газопостачання, яка працює під низьким тиском. Хоча для газопостачання можна застосувати і звичайну фум-стрічку.

Фум-стрічки мають низький рівень тертя. Вони слизькі, що спрощує герметизацію різних з’єднань, забезпечують кращу посадку й ущільнення.

Сантехнічна фум-стрічка має високий рівень термостійкості (стійкість до різних температур), тобто вона здатна витримувати високу температуру — понад 300 °С. Однак використовувати її можна за температури не більше 250 °С, тому що за вищої температури утворюються токсичні речовини, які можуть завдати шкоди організму людини. Такі стрічки є відмінними електричними ізоляторами. Фум-стрічки міцні й пластичні, досить інертні до різних хімічних засобів. Матеріал має високий рівень стійкості проти дії лугів і кислот. Також сантехнічна стрічка має високу стійкість до гниття.

Фум-стрічку треба намотувати на різьбу зовнішньої з’єднувальної частини трубопроводу (фітинг). Якщо з’єднання старе, то потрібно обов’язково очистити його від корозії, а після цього — знежирити поверхню. Роблять це за допомогою розчинника. Як тільки поверхня висохне, проводять підмотування: фторопластову стрічку ущільнювача натягують і суцільно намотують, повністю покриваючи різьбу.

Провідникові стрічки (рис. 27.4) застосовують для електромагнітного екранування. Найдоступніший варіант — алюмінієва самоклейка фольга-стрічка (рис. 27.4, а), яку використовують для заклеювання стиків у тепло- й пароізоляції. Іноді її армують скловолокном. Така стрічка має відмінну світлостійкість.

Також є самоклейкі стрічки з мідної фольги. Щоб запобігти утворенню гальванічних парів, застосовують стрічки з того самого матеріалу, що й проводи.

За потреби забезпечити гнучкість екранувального покриття використовують стрічку з металізованої тканини: волокна в такій стрічці покриті тонким шаром металу (рис. 27.4, б).

Запитання та завдання

1. Що таке з’єднувальна стрічка?

2. Охарактеризуйте види з’єднувальних стрічок.

3. Що таке фум-стрічка?

 

 

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021

 




Попередня сторінка:  27.1. Характеристика з’єднувальних стр...
Наступна сторінка:   28.1. Загальні відомості про ізоляційні ...



^