Електроізоляційна стрічка — витратний матеріал, призначений для обмотування проводів і кабелів з метою їхньої електроізоляції та рідше — для з’єднання джгутів проводів тощо.

Ізоляційні стрічки різноманітні за властивостями й особливостями застосування. Типів ізоляційної стрічки багато.

Стрічки зі склотканини — одні з кращих за стійкістю до високих температур. Вони легко витримують нагрівання середовища до температури +200 °С. Крім того, добре поглинають різні смоли та просочення.

Стрічки з армуванням скловолокном — міцні та стійкі до механічних впливів, малорозтяжні.

Стрічки з основою з ацетатної тканини — еластичні, добре поглинають смоляні й лакувальні речовини, стійкі до тепла й нагрівання до температури +100-105 °С. Завдяки цим властивостям їх широко застосовують для обкладання трансформаторних котушок.

Стрічки епоксидні — еластичні, термостійкі; їх часто використовують для захисту від відкритого полум’я.

Стрічки паперові застосовують, коли потрібно створити ефект амортизації; вони досить міцні, стійкі до різких направлених ударів.

Слюдяні стрічки використовують для ізолювання різних елементів і деталей, в обмотках електрокабелів. Стійкі до впливу високих температур і вогню.

Також стійкі до впливу підвищених температур стрічки, матеріалом основи яких є різноманітні плівки — поліефірні, поліамідні, етиленові тощо. Зокрема, стрічки з основою з поліефірної плівки — тонкі, але міцні, мають довгий термін придатності, зносостійкі, стійкі до впливу різних середовищ, вологи, агресивних хімічних речовин.

Ізоляційна стрічка ПВХ — з основою із полівінілхлоридної плівки, на яку нанесено клейовий шар. Різновиди й типи ізоляційної стрічки ПВХ визначають властивості та характеристики її складових частин — ПВХ-плівки,

клейового складу, особливостей і технології виробничого процесу. За характеристиками ізоляційні стрічки ПВХ поділяють на класи. Найвищий — клас А.

Клейовий шар тут містить гумову складову. Стрічка цього класу еластична, з хорошою адгезією. Плівки, які застосовують у виробництві ізоляційної стрічки ПВХ, розрізняють за товщиною. Також виготовляють ізоляційні стрічки ПВХ з домішками, що не здатні горіти й стійкі до сильного вогню. Ізоляційна стрічка ПВХ буває двох видів — плас-тикова й картонна. У магазинах найчастіше пропонують ізоляційну стрічку у двох варіантах: бавовняну і ПВХ (рис. 28.1).

Сировиною для чорної тканинної стрічки є натуральні тканини, бязь, міткаль та інші матеріали. Однак частіше застосовують ізоляційну стрічку на основі ПВХ як більш універсальну. Основні кольори — синій, чорний та червоний. Ізоляційна стрічка має клейовий шар — каучукове або акрилове покриття і не містить токсичних речовин.

Ізоляційна стрічка ПВХ не втрачає своїх властивостей за температури від -ЗО до +50 °С. Гранична електрична напруга для неї становить 5000 В. Також цей ізоляційний матеріал здатний до розтягування, однак така деформація призводить до серйозного зниження його ізоляційних характеристик. Тому для якісного виконання робіт ізоляційну стрічку потрібно кріпити до поверхні в кілька шарів.

Бавовняна ізоляційна стрічка здатна з’єднувати за взаємодії з дуже гарячими поверхнями. Її використовують для обмотування проводів електричних плит, духовок та інших предметів, які постійно зазнають впливу високої температури. Цей варіант ізоляційного матеріалу починає виявляти свої властивості за температури від -ЗО до +300 °С і напруги в 1000 В.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021