Будівельні цвяхи (рис. 30.1, а) — вироби циліндричної форми з круглою головкою на кінці. їх використовують для різноманітних робіт не тільки на будівельних майданчиках, а й для проведення ремонту в домашніх умовах. Будівельний цвях — прямий стрижень, у якого біля головки є кілька насічок. Під час експлуатації ці насічки збільшують силу тертя, що покращує якість з’єднання. Будівельні цвяхи розрізняють за довжиною, товщиною та матеріалом виготовлення. Довжина — від 12 до 250 мм.

Фінішні цвяхи (рис. 30.1, б) мають невелику овальну головку, яку практично непомітно під час кріплення. їх часто застосовують для з’єднання різних дерев’яних деталей (наприклад, для кріплення паркету, вагонки, лиштви, декоративного оздоблення). Фінішні цвяхи використовують, коли потрібно заглибити головку цвяха в деревину. Цвяхи цього виду виробляють із низьковуглецевої сталі без подальшого покриття, а також з оцинкованої, латуно-ваної та обмідненої сталі.

Покрівельні цвяхи (рис. 30.1, в) мають велику головку й призначені для надійного кріплення поверхонь матеріалів. Покрівельні цвяхи круглого перерізу з конічною головкою використовують для кріплення металевих листів до дерев’яних конструкцій. Особливості кріплення — наявність збільшеної головки з рифленою поверхнею і менша, порівняно з будівельними цвяхами, довжина (від 20 до 60 мм). Покрівельні цвяхи виготовляють зі звичайного термічно необ-робленого сталевого дроту (марки сталі — Ст2кп, СтЗкп). Зазвичай вони мають цинкове покриття, що забезпечує антикорозійну стійкість.

Цвяхи з гвинтовою поверхнею (рис. 30.1, г) — вироби, робоче тіло яких подібне до гвинтового стрижня. Такі цвяхи дуже міцні. Найчастіше їх застосовують для роботи з конструкціями, які можуть зазнавати подальшої деформації під впливом різних факторів (наприклад, вологості або великих механічних навантажень). У разі з’єднання такими цвяхами різних настилів зовнішньої оббивки будівель або підлог міцність конструкцій збільшиться щонайменше в 4 рази порівняно зі звичайними цвяхами.

Шпалерні цвяхи (рис. 30.1, г) — короткі, з декоративною широкою головкою, цільною або накладною. їх використовують як кріпильний та декоративний елемент під час оббивання дерев’яних поверхонь м’яким матеріалом (внутрішня сторона вхідних дверей, часткове оббивання м’яких меблів).

Звичайні цвяхи з гладкою головкою (рис. 30.1, д) використовують для з’єднання дерев’яних планок і тонких рейок.

Звичайні цвяхи з рифленою головкою (рис. ЗО. 1, е) призначені для кріплення дерев’яних балок або конструкцій. Вони витримують потужні удари молотком.

Рис. 30.1. Види цвяхів:

а — будівельні; б — фінішні; в — покрівельний; г — із гвинтовою поверхнею; г — шпалерні; д — звичайні з гладкою головкою; е — звичайний із рифленою головкою; є — звичайний без головки; ж — звичайний із плоскою головкою; з — звичайний із широкою головкою; и — рейкові; і — різьбовій (гвинтові); ї— загартовані; й — оббивні; к — оцинкований нержавіючий; л — різьбовий; м — для підлоги без головки; н — для балок; о — хвилястий

Звичайні цвяхи без головки (рис. 30.1, є) призначені для з’єднання дерев’яних деталей так, щоб не було видно головки цвяха на їхній поверхні.

Звичайні цвяхи з плоскою головкою (рис. 30.1, ж) забезпечують підвищену міцність з’єднання деталей та площинність поверхні.

Звичайні цвяхи із широкою головкою (рис. 30.1, з) утримують на стіні толь, бляху, рейки.

Рейкові цвяхи (рис. ЗО. 1, и) використовують для кріплення ізолювальних пластин. Вони стійкі до корозії.

Різьбові (гвинтові) цвяхи (рис. 30.1, і) призначені для закріплення ДСП та столярних плит.

Загартовані цвяхи (рис. ЗО. 1, ї) застосовують для бетону й металу, під час убивання в стіни вони не гнуться.

Оббивні цвяхи (рис. 30.1, й) призначені для кріплення оббивних матеріалів на дверях, меблях.

Оцинковані нержавіючі цвяхи (рис. 30.1, к) — для робіт на вулиці.

Різьбові цвяхи (рис. ЗО. 1, л) використовують для кріплення обрешітки.

Цвяхи для підлоги без головки (рис. 30.1, м) добре закріплюються всередині підлоги.

Цвяхи для балок (рис. 30.1, н) призначені для зовнішніх робіт.

Хвилясті цвяхи (рис. 30.1, о) використовують для простих Т-подібних або L-подібних з’єднань, що не зазнають великих навантажень.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021