Інформація про новину
  • Переглядів: 242
  • Дата: 28-02-2022, 21:07
28-02-2022, 21:07

30.1. Загальні відомості про цвяхи та з’єднання ними

Категорія: Види з’єднань деталей і виробів





Попередня сторінка:  29. З’єднання скотчем
Наступна сторінка:   30.2. Види та характерні особливості цвя...

Цвях — кріпильний виріб у формі стрижня з головкою та гострим кінцем. Залежно від форми стрижень може бути циліндричним, паралелепіпедним, конусоподібним або пірамідальним. Цвяхи використовують для кріплення деталей з різних матеріалів (здебільшого дерев’яних) між собою. Унаслідок забивання молотком цвях проникає в тіла з’єднуваних деталей та утримується в них силою тертя.

У сучасному цвяховому виробництві зазвичай застосовують ротаційні преси, більшість етапів процесу виготовлення автоматизовано. Довжина цвяхів фабричного виробництва може бути від 6 до 250 мм, а товщина — від 0,8 до 8 мм.

З появою цвяхозабивних пістолетів (нейлерів) виник новий формат цвяхів — у касеті. Кілька десятків будівельних цвяхів збирають разом на паперовій або пластиковій стрічці за допомогою верстата. Для зручності такі касети зроблені під нахилом 21 або 34°.

Залежно від призначення цвяхи бувають будівельні, фінішні, покрівельні, із гвинтовою поверхнею, шпалерні, звичайні, різьбові (гвинтові), шиферні, для бетону й металу, тарні, формовочні, оздоблювальні, декоративні. Є також спеціальні цвяхи: шевські — для взуття; ухналь — плоский цвях для прикріплення підков до копит (складається з головки, шийки, штифта або клинка й вістря); нагель — дерев’яний цвях; дюбель-цвях — для закріплення різних за властивостями матеріалів, у які забити цвях або шуруп досить важко.

З’єднання цвяхами застосовують для отримання з’єднань великої міцності з деталей та матеріалів, що мають різну жорсткість. Залежно від призначення цвяхи виготовляють із різних сортів сталі, міді, латуні й різної конструкції.

Кріплення цвяхами роблять тоді, коли потрібно додатково зміцнити клейове з’єднання або як самостійне кріплення деталей із деревини між собою.

Залежно від довжини стрижня (40, 50, 100 мм і т. д.) цвяхи в побуті часто називають сороківками, п’ятдесятками, сотками тощо.

Перш ніж забивати цвяхи, визначають місця, де вони будуть міститися. З’єднуючи деталі, завжди тоншу деталь прибивають до більш товстої. Якщо під час забивання цвях увійшов криво або зігнувся, його висмикують кліщами або обценьками. Щоб не пошкодити поверхню виробу, під інструменти підкладають невелику дощечку.

 

 

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021

 




Попередня сторінка:  29. З’єднання скотчем
Наступна сторінка:   30.2. Види та характерні особливості цвя...



^