Оздоблення — це прикрашання одягу, унаслідок чого він стає яскравішим, виразнішим, більш вишуканим.

Люди прикрашали себе та одяг ще з давніх-давен. Спочатку вони розмальовували окремі частини тіла, щоб виокремитися у своєму середовищі. Потім застосовували татуювання, яке визначало належність до певного роду чи племені. Давні люди почали використовувати шкіру, хутро та листя, щоб захиститися від холоду. Пізніше з’явилися навісні прикраси — обереги, різнобарвні орнаменти, аплікації.

З розвитком ткацтва разом із природними кольорами стали дедалі більше використовувати фарбування пряжі та тканин, набивні малюнки, батик, вишивки, оздоблення металом і дорогоцінним камінням.

За тисячоліття розвитку костюма винайдено численні прийоми декоративного оздоблення одягу.

Декор у костюмі — художня система, сукупність елементів, що відіграють естетичну роль. Саме завдяки декору костюм можна вважати витвором мистецтва. Хоча людям притаманне прагнення до раціональності та доцільності в усьому, що їх оточує, певний прагматизм нерозривно поєднав естетичну функцію одягу з функціональною.

Оздоблення одягу є одним з елементів, що характеризує напрямок моди в певний сезон, визначає призначення виробу та належність його до пори року. Декор може дуже змінити один і той же виріб, надати йому різноманітності.

Роль оздоблення не можна переоцінити у випадку створення речей на одній конструктивній основі. Нерідко новий елемент оздоблення дає змогу повністю змінити вигляд і зорове сприйняття моделі.

Безумовно, у практиці створення одягу як художнього твору визначили певні правила та класичні канони. їх дотримуються і тепер, хоча в сучасній моді можна більш вільно застосовувати прийоми художнього оформлення моделей.

Правильне використання декоративних деталей та різноманітного оздоблення надає виробу завершеності, цілісності, підкреслює хороший смак.

У той же час для певних стилів сучасного одягу характерні перенасиченість декором, застосування елементів, які не співвідносяться, їх сприймають як моветон.

Вибираючи засоби оздоблення, ураховують призначення одягу, статево-вікові ознаки, особливості зовнішності та фігури людини.

Усе різноманіття прийомів і засобів оздоблення одягу можна розділити на три групи.

Конструктивне оздоблення — використання різних видів деталей одягу, наприклад рукавів, комірів, кишень; видозмінність форми основних конструктивних ліній, зрізів і швів (кокетки, вирізи горловини, куліски, низ виробів), оборок, рюшів, кокільє, воланів, жабо, бантів, галстуків, поясів, манишок.

Художньо-технологічне оздоблення — застосування складок, строчок, фасонних швів, бейок, рулика, кантів, лампасів, рельєфних швів, комбінування матеріалів і клаптикової техніки.

Декорування різноманітними техніками — вишивкою, мереживом, шнуром, пір’ям, пухом, джгутами, тасьмою, стрічками, хутром, шкірою, штучними квітами, витинанками, розписом, аплікацією.

Види оздоблення поділяють також за принципом невід’ємності від виробу на постійне (мереживо, вишивка, бейки, ґудзики) і з’емне (штучні квіти, біжутерія).

У конструктивному оздобленні часто застосовують з’ємні коміри, манжети, волани, жабо, кокільє, манишки, а також прийом подвійності деталей (один комір пришивний, інший — пристібний), двобічності виробу.

Перелік видів оздоблення буде неповний, якщо не згадати про бісер, стеклярус, паєтки, емблеми, різноманітну фурнітуру, за допомогою яких моделям одягу надають неповторності й оригінальності.

Для декоративного оформлення використовують найрізноманітніші матеріали — усі види тканин, трикотаж, неткані матеріали, шкіру, замшу, хутро, і цей перелік можна продовжити.

Прагнення людей до самовираження, реалізації власного «Я» як внутрішнього, так і зовнішнього веде до пошуку засобів привабливості й створення іміджу.

У модному одязі можуть співіснувати різні форми оздоблення або переважають певні його види. Навіть найпростіший функціональний одяг — спеціальний, робочий — не можна уявити без елементів оздоблення.

Час від часу модними стають декорування одягу вручну, застосування прийомів «під давнину», свідоме спрощування оброблення деталей для створення ефекту недбалості й зношеності. Подібні приклади можна навести стосовно джинсового одягу.

У сучасному одязі нерідко залишаються шви відкритими, без оброблення, з обплавленими й обпаленими зрізами. Виріб начебто одягають навиворіт, зрізами швів назовні. З’єднують традиційно обшивні деталі накладними швами. Такий спосіб створення одягу має право на існування, але потрібно усвідомлювати, що бажання привернути до себе увагу не може порушувати гармонію. Завжди й усюди має бути відчуття міри. Це положення залишається актуальним і нині щодо декору в одязі.

Це матеріал з підручника "Практичне ескізування одягу" Горбатюк 2021