Пригадай, що тобі відомо про науку й науковців.

Наука — це діяльність людини, спрямована на отримання нових знань про навколишній світ. Завдяки науковим знанням про природу і відкриттям людина вміє облаштовувати свій побут, створювати різні пристрої для навчання і спілкування, подорожувати планетою, вирощувати рослини, лікувати хвороби, дізнаватися про те, що відбувається в космосі, та якою була природа Землі мільйони років тому.

Науковці, досліджуючи різні тіла і явища природи, ставлять перед собою запитання на зразок: «Що це?», «Як це працює?», «Чому так, а не інакше?». Далі — формулюють запитання (проблему) і гіпотезу (припущення). Наступним етапом наукового дослідження будуть кроки пізнання, завдяки яким отримують відповідь на поставлене запитання, підтверджують або спростовують гіпотезу. Так отримують нове знання, роблять наукові відкриття.

У вивченні курсу «Пізнаємо природу» на тебе чекають різноманітні дослідження природних тіл і явищ. Тому важливо розумітися на кроках пізнання природи.

Побувай у ролі природодослідниці/природодослідника. Пройди наведеними на наступній сторінці кроками пізнання.

Крок перший (1) — формулювання запитання. Ти спостерігаєш за мухою, яка літає, і чуєш її дзижчання. «Чому муха дзижчить?» — запитуєш ти себе. Поставити запитання — значить зробити перший крок пізнання природи.

Далі ти міркуєш над тим, як отримати відповідь на своє запитання і формулюєш мету дослідження: з’ясувати, чому муха дзижчить. Так ти робиш другий крок (2). Спостереження за мухою свідчать, що дзижчання виникає лише під час польоту. Тож ти робиш припущення: дзижчання спричинене рухом крил мухи. Таке припущення називається гіпотезою, і це — третій крок (3) пізнання природи.

Далі тобі треба перевірити своє припущення — правильне воно чи помилкове. З цією метою ти будеш уважно спостерігати за мухою і фіксувати результати спостережень (наприклад, записувати в зошит або фотографувати). Спостерігаючи, ти з’ясуєш, що дзижчання справді виникає тільки під час руху крилець. Якщо муха сидить або повзає, вона не дзижчить.

Перевірка гіпотези була четвертим кроком (4). Як бачиш, гіпотеза здобула підтвердження: дзижчання виникає внаслідок руху крил мухи під час польоту. Такою й буде відповідь на твоє запитання (крок 1).

П’ятий крок (5) — висновок з виконаного дослідження. У висновку обов’язково слід вказати, чи досягнуто мету дослідження, які знання вдалося отримати й за допомогою якого методу. Важливо поділитися отриманими знаннями з однокласницями й однокласниками.

Завдання 1. Поміркуй і запиши в зошиті висновок із розглянутого дослідження. Порівняй його з висновками, які зробили твої однокласниці й однокласники.

Завдання 2. Придумай заголовок до тексту цієї наукової довідки.

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

Природа дуже різноманітна, тому її вивчає багато природничих наук. Природничими науками є астрономія, біологія, географія, фізика, хімія, екологія.

Наразі найбільшим науковим центром нашої держави є Національна академія наук України. Її було засновано понад 100 років тому на чолі із всесвітньо відомим вітчизняним науковцем Володимиром Івановичем Вернадським. Науковці, які працюють в установах Академії, проводять різноманітні дослідження, зокрема і в галузі природничих наук.

Уяви себе художником цього підручника. Добери ілюстрації-емблеми до кожної з природничих наук. Презентуй їх у класі.

Розгляньте малюнок і виконайте завдання.

1. Що зображено на малюнку: а) живе природне тіло; б) неживе природне тіло; в) природне явище?

2. Придумайте одне запитання про зображене тіло, щоб дізнатися про нього більше.

3. Запропонуйте кроки пізнання, які допоможуть отримати відповідь на поставлене вами запитання.

Історія природничих наук налічує тисячоліття. Спочатку природу вивчали лише за допомогою органів чуття. Нині науковцям допомагає досліджувати природу різноманітне обладнання. Так, понад 400 років тому італійський природодослідник Галілео Галілей сконструював збільшувальний прилад для спостереження за Місяцем, зорями й іншими небесними тілами і назвав його телескопом (мал. 11). Упродовж кількох років науковець досліджував небесні тіла, а побачене в телескоп ретельно описував, робив висновки. Завдяки телескопу Галілей дізнався, що Місяць обертається навколо Землі, а його поверхня має гори і заглибини, що зорі розташовані від нашої планети на величезних відстанях.

Флоренція Бейлі — американська дослідниця птахів, яка написала перший довідник про життя птахів у їхньому природному середовищі (мал. 12). Коли Флоренція тільки почала цікавитися орнітологією — наукою про птахів, дослідження птахів проводили здебільшого на опудалах, за скелетами, пір’ям. Однак Флоренція Бейлі вивчала життя птахів і їхню поведінку в природному середовищі. Одержані результати дослідниця фіксувала в нотатнику. Завдяки власним дослідженням вона створила перший у світі ілюстрований довідник про птахів.

Флоренція Бейлі була активною захисницею птахів, долучалася до створення законів, якими заборонялося їх знищувати.

Природодослідницею/природодослідником є кожна людина. Та щоб робити наукові відкриття і стати відомим науковцем, необхідно розвивати в собі певні риси характеру. Вибери їх з «хмаринки» й запиши в нотатник.

Попрацюй з доступними джерелами та відшукай відомості про українських дослідниць/дослідників природи. Запиши слова чи запитання, які використаєш для пошуку інформації в інтернеті.

1. Назви один іменник, два прикметники, три дієслова, що стосуються науки та її творців.

2. Поміркуй, чи можна досліджувати природу, не виходячи з дому. Поясни свою думку.

3. Чи з’ явилося в тебе бажання стати науковицею/науковцем? Яке наукове відкриття ти мрієш зробити?

4. Склади розповідь про дослідницю або дослідника природи. У разі необхідності звернися до додаткових джерел інформації.

5. Запропонуй власні приклади, якими можна заповнити порожні комірки на малюнку 13.

6.

Чи є в тебе чи твоїх близьких улюблене заняття (хобі)? Поміркуй і розкажи, як воно пов’язане зі знаннями про природу.

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Коршевнюк, Ярошенко 2022