Пригадай, як називають воду в різних агрегатних станах. У якому агрегатному стані відстань між молекулами води найбільша, а в якому — найменша?

У яких одиницях вимірюють температуру? Якими приладами?

Дотримуйся правил безпеки під час виконання дослідження природи в класі.

Тобі знадобляться: помірно гаряча вода, чашка, секундомір, металева ложка.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. Обережно візьми в долоні чашку з помірно гарячою водою. Чи відчувають долоні тепло її стінок? Нагріваються чи охолоджуються долоні від чашки?

Крок 2. Візьми до рук металеву чайну ложку. Холодніша чи тепліша вона за твою долоню? Поклади ложку в чашку з гарячою водою і залиш там на 5 секунд.

Крок 3. Дістань із чашки ложку. Тримаючи її в руці, з’ясуй, теплішою чи холоднішою стала ложка.

Як передавалося тепло у твоєму дослідженні: від ложки до гарячої води чи навпаки, від долоні до гарячої ложки чи навпаки?

Тепло передавалось від теплішої чашки до долонь, від гарячої води — до холодної металевої ложки, від гарячої ложки — до долонь. Тобто в усіх дослідах тепло передавалось від більш нагрітого тіла до менш нагрітого.

Користуючись малюнком 39, пригадайте й розкажіть, як можна змінювати агрегатні стани води. Які умови необхідні для зміни агрегатних станів води? За якої температури вода перетворюється на лід, а за якої — на водяну пару? За потреби зверніться до наукової довідки про агрегатні стани речовини.

Явища, пов’язані з нагріванням й охолодженням тіл, називають тепловими явищами.

Щоб відбувалися теплові явища, потрібні джерела тепла. Наприклад, Сонце, багаття, кухонна плита, обігрівач тощо (мал. 40).

Дотримуйся правил поводження з нагрівними приладами

Тіла, зображені на малюнку, передають тепло іншим тілам. З досвіду тобі відомо, що кожне з них нагрівається по-різному. Міру нагрітості тіл називають температурою і вимірюють термометрами.

Тепло, що передається від обігрівача, нагріває повітря в кімнаті. Завдяки теплу, що влітку надходить від Сонця, на березі моря нагрівається пісок, і його температура підвищується. Вночі повітря охолоджується, і пісок віддає йому своє тепло. Від цього пісок стає холоднішим, тобто охолоджується.

Зі зміною температури може змінюватись агрегатний стан речовини. Тобі відомо про три агрегатних стани води. Як показано на малюнку, під час зниження температури до 0 °С вода з рідини перетворюється на лід, тобто змінює агрегатний стан на твердий. З підвищенням температури до 100 °С рідка вода перетворюється на водяну пару. Щоб водяна пара знову стала рідиною, її потрібно охолодити до кімнатної температури.

Скляна пляшка, яку дістали з холодильника, видається холоднішою, ніж пластмасова, що теж там стояла. Це явище пояснюється тим, що скло краще проводить тепло від долоні до скляної пляшки, ніж пластмаса. Найкраще проводять тепло метали.

Повітря погано проводить тепло. Тому шибки на вікнах роблять подвійними й потрійними. Прошарок повітря, що залишається між ними, погано проводить тепло від кімнатного повітря назовні.

Взимку наше тіло віддає тепло в довкілля, і нам стає холодно. Зберегти тепло людині допомагає одяг. Тваринам у цьому допомагають ворсинки хутра й пір’їн, між якими міститься повітря (мал. 41).

Розглянуті приклади ознайомлюють із способами зменшення втрат тепла, тобто з теплоізоляцією.

Завдання 1. Що для тебе було новим, несподіваним і корисним у науковій довідці?

Завдання 2. Розглянь колаж із зображень виробів, використання яких пов’язане з тепловими явищами. Які частини виробів добре проводять тепло, а які — погано? Чи відомо тобі, з яких матеріалів їх виготовлено?

Дотримуйся правил безпеки під час виконання дослідження природи в класі.

Тобі знадобляться: стеаринова свічка, запальничка або сірники, кубики льоду, дві склянки, два пакетики чаю, вода.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. Спостерігай за свічкою, що горить. Зверни увагу, як під дією тепла від полум’я плавиться стеарин — речовина, з якої виготовлена свічка. Про зміну агрегатного стану запиши в зошит.

Крок 2. Візьми в долоню кубик льоду. Що відчуваєш? Про яке явище свідчать твої відчуття? Які зміни відбуваються з льодом? Чому?

Крок 3. Наповни одну склянку холодною водою, іншу — гарячою. В кожну склянку помісти по одному пакетику чаю. Спостерігай, як в обох склянках вода забарвлюється у колір чаю. Завдяки якому явищу? В якій склянці колір води змінився швидше?

ЕЖт ДОСЛІДИЛИ й ДІЗНАЛИСЯ

Під дією тепла стеарин і вода (лід) змінили твердий агрегатний стан на рідкий. У гарячій воді дифузія відбувається швидше. Отже, підвищення температури збільшує швидкість руху частинок речовини.

Дотримуйся правил безпеки під час виконання дослідження природи в класі.

Сплануйте і виконайте дослідження, щоб дізнатися, який матеріал краще проводить тепло: порцеляна, метал чи папір.

Тобі знадобляться: гаряча вода, термометр для води, пристрій для вимірювання часу, порцелянова чашка й металевий кухоль приблизно однакової місткості, паперова ємність для гарячих напоїв.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. Виміряй температуру гарячої води й запиши отримане значення.

Крок 2. Обережно налий гарячу воду (приблизно однакові порції) в усі посудини.

Крок 3. Через 7 хвилин виміряй температуру води в кожній посудині.

Крок 4. Порівняй отримані значення. В посудині з якого матеріалу вода охолоджується повільніше?

Крок 5. Зроби висновок, який матеріал (порцеляна, метал, папір) краще проводить тепло, а який — гірше.

Самостійно сформулюйте, про що дізналися завдяки дослідженню.

Чому в термосі температура напоїв чи страв не змінюється протягом кількох годин?

Секрет криється в будові стінок термоса. Основна його частина — це колба з подвійними стінками, між якими видалене повітря.

Утворений безповітряний простір називають вакуумом, і він перешкоджає передачі тепла.

Якщо маєш термос або термочашку, з’ясуй, скільки часу вони зберігають напій гарячим. Так ти дізнаєшся, через скільки часу тобі потрібна буде нова порція окропу. Використання термоса дасть змогу не так часто кип’ятити воду й економити паливо чи електроенергію.

Наші далекі предки не мали сірників і запальничок, тож видобували вогонь за допомогою сили тертя. Вони використовували камінці або дерев’яні паличку і дощечку із заглибленням. Докладаючи силу, людина обертала паличку, вставивши її в заглиблення дощечки (мал. 42). Від тертя паличка й дощечка нагрівалися, і від них загорався легкозаймистий матеріал (сухий мох або сіно). Вдаряючи камінь об камінь, висікали іскри, які потрапляли на легкозаймистий матеріал і запалювали його. Тепер ти знаєш, що тепло може виникнути внаслідок тертя. Тож, зігріти холодні руки допоможе енергійне потирання долонь.

Добувати вогонь первісним людям було непросто. Дерев’яні паличка й дощечка мали бути сухими, а швидке їх тертя одна об одну — тривалим.

Не кожним каменем можна викресати іскру. Тому добутий вогонь первісні люди дбайливо оберігали, щоб він не згас.

Поміркуй, як уміння добувати вогонь уплинуло на життя і побут давніх людей.

1. Назви одне природне джерело тепла, два матеріали, що погано проводять тепло, три штучні джерела тепла.

2. Наведи приклади теплових явищ. У якому напрямку під час теплових явищ передається тепло?

3. Чому батареї для опалення металеві, а не дерев’яні чи пластмасові?

4. Розглянь колаж. В якій посудині з водою дифузія частинок акварельної фарби відбуватиметься швидше? Поясни, використовуючи наукову термінологію.

5. Прочитай характеристики двох матеріалів. Сталь — твердий щільний матеріал, виготовлений на основі заліза. Пінопласт — твердий нещільний матеріал, що містить комірки з газом. Який із цих матеріалів слід використати для утеплення будинку й чому?

6.

Де потрібно вивісити випрану білизну, щоб вона швидше висохла — під прямими сонячними променями чи в затінку? Поясни свою відповідь.

 

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Коршевнюк, Ярошенко 2022