На уроці ви дізнаєтеся:

• Як виявляють і зберігають історичні джерела?
• Для чого потрібно залучати різні види джерел у процесі історичних досліджень?
• Як на основі фактів сформулювати судження?
• Чому потрібно критично оцінювати джерельні відомості?
• Розгляньте «хмару» слів. Поясніть їхнє значення. Що їх об’єднує?

1. Як виявляють історичні джерела?

Найдавніші періоди в історії людства приховують найбільше таємниць. Відтоді минуло багато часу, тому свідчень залишилося обмаль. З тих часів збереглися тільки фрагменти знарядь праці, залишки поселень, могильники тощо. Проте й такі пам’ятки сховані під товщею ґрунту.

Як ви вважаєте, чому пам’ятки людського існування опинилися в землі?

Знаходять і вивчають речові пам’ятки археологи. Отже, науку, що досліджує історію людства на основі речових історичних джерел, називають археологією.

Археологи розробили правила пошуку речових джерел. Спершу необхідно вивчити багато писемних джерел, щоб визначити ймовірне місце пошуку. У таких джерелах археологи шукають згадки про людські поселення та намагаються визначити їхнє місцезнаходження. Нині на допомогу науковцям приходять аерокосмічні знімки, що полегшує пошуки місць імовірної давньої господарської діяльності людини. Потім проводять археологічну розвідку на місцевості. І тільки після цього здійснюють пробний розкоп. Це вузька траншея, яка допомагає з’ясувати, чи приховує земля в цьому місці якісь таємниці. Якщо щось знаходять, то розпочинають широкомасштабні розкопки.

Археологи працюють дуже обережно, щоб не пошкодити давніх пам’яток. Розкопки проводять квадрат за квадратом, дослідники працюють маленькими, мало не іграшковими, лопатками, щітками та пензликами. Якщо щось знаходять, то позначають це місце на картосхемі, фотографують знахідку. Потім знайдені речі відправляють до лабораторії, де встановлюють їхній вік і призначення.

Розгляньте світлини. Складіть коротке повідомлення про роботу археологів.

Для збирання усних історичних джерел організовують так звані польові дослідження. Під час польової етнографічної експедиції етнограф-дослідник/дослідниця безпосередньо спостерігає за носіями культури, спілкується з ними.

Марко Вовчок (1833-1907) (справжнє ім’я Марія Вілінська) — видатна українська письменниця та перекладачка. У своїх творах порушувала питання, які турбували тогочасне суспільство. Марко Вовчок вивчала український фольклор. Деякі із зібраних нею пісень було вміщено в збірнику «Народні південноросійські пісні».

Чому фольклор (казки, приказки, прислів’я, пісні) відіграють важливу роль у дослідженні минувшини?

Вивченням писемних джерел займається палеографія — наука, що досліджує історію письма. Науковці можуть датувати той чи той документ, визначити його оригінальність чи вказати на сфальшованість. Як вони це здійснюють? Для кожного історичного періоду характерні певні засоби для письма, до того ж із часом видозмінювалося написання літер. Знаючи всі ці нюанси, можна точно визначити час створення писемних історичних пам’яток.

2. Як зберігають історичні джерела?

Знайдені та вивчені археологами речові знахідки зберігають у музеях. Є музеї історичні, краєзнавчі, технічні, художні, природознавчі; музеї окремих подій чи видатних людей; музеї історії певного предмета (іграшок, меблів, посуду тощо). В Україні існує також музей легендарної київської вулиці — Андріївського узвозу.

Найважливішими з-поміж історичних джерел є писемні. Саме з появою писемності люди змогли докладно описувати події, за якими спостерігали. Збиранням, зберіганням і впорядкуванням писемних пам’яток займаються спеціальні установи — архіви. Вони з’явилися водночас із появою пи-

Музей — установа, призначена для вивчення, збереження та використання різноманітних пам’яток.

Архів — установа, яка збирає, описує та зберігає документи.

семності. Нині архіви мають всі установи, не є винятком і ваша школа. У сучасних архівах створено належні умови для зберігання документів: приміщення захищені від сонячного проміння, повітря очищають від пилу, аби не пошкоджувалися папір і фарба, підтримують постійну температуру. Давні документи зберігають у щільно закритих коробках.

Розгляньте світлини експозиції Музею однієї вулиці. Навіщо, на вашу думку, створюють музеї, чому існує таке їхнє різноманіття? Як давно ви відвідували музей? Про що ви дізналися, переглянувши його експозицію?

Одними із цінних писемних документів, за якими дослідники та дослідниці вивчають минуле, є берестяні грамоти. Це писемні джерела, створені протягом ХІ-XV ст. їх писали на спеціально обробленій корі молодих дерев берези. Цей матеріал використовували для листування, ділових паперів і для навчання грамоти. Виявлено берестяні грамоти хлопчика Онфима, які були, певно, його першими спробами опанувати письмо. На думку дослідників, Онфимові могло бути 4-6 років, а жив він приблизно в середині ХІІІ ст.

Судження — це узагальнювальна думка дослідника/дослід-ниці, яка розкриває факт і відображає їхнє ставлення до нього.

3. Як досліджують історичні джерела?

Ви вже знаєте, що історичний факт — це реальна подія, яка відбулася в минулому. На основі фактів дослідники/дослід-ниці формулюють судження, тобто наукові припущення про історичні явища, події, їхні причини й наслідки. Саме тому дуже важливо, щоб учені користувалися перевіреними факта-

ми. Трапляються сфальшовані, тобто неправдиві факти, використання яких неодмінно призведе до хибних суджень.

Уявіть себе дослідниками або дослідницями історії. Розгляньте подану ілюстрацію. Який матеріал використано для створення берестяних грамот? Висловте власні судження щодо рівня грамотності населення в ті часи.

Саме для того, щоб уникнути хибних припущень, учені намагаються використовувати якнайбільше первинних і вторинних джерел інформації. Це допомагає виявити в джерелах неповну чи неточну інформацію. Ви думаєте, що свідки подій не можуть залишити недостовірні відомості про ці події? На жаль, таке трапляється, адже вони розповідають про події так, як вони їх побачили та зрозуміли. Навряд чи особистий хроніст правителя міг залишити описи з критикою дій свого володаря. За речами не завжди можна визначити, з якою метою їх використовували. Окремі види письма вчені досі не змогли розшифрувати. Таких причин чимало. І тому нові дослідження дають нові результати, які іноді заперечують попередні судження.

Буває й так, що дослідники/дослідниці, які оперують лише достовірними фактами, допускають помилки й висловлюють хибне судження. Це може бути пов’язано з браком джерел чи спробою зумисного спотворення історії. Тому дуже важливо звертати увагу на автора чи авторку дослідження. Справжні дослідники/дослідниці завжди дбають про свою репутацію та десятки разів перевіряють факти. Якщо публікація не має автора чи авторки, то її взагалі не варто читати, вона не може бути результатом справжніх наукових досліджень.

висновки

Джерела інформації відіграють основну роль у науковому пізнанні світу. Історичні джерела вивчають спеціаль-

ні історичні дисципліни — археологія, етнографія, палеографія. Щоб бути впевненими в результатах дослідження, учені використовують багато різноманітних джерел, ретельно перевіряють достовірність кожного факту.

Запитання та завдання

1. Розгляньте малюнок. Допоможіть «зібрати» археолога в експедицію. Які інструменти й речі йому знадобляться? обґрунтуйте відповідь.

2. Розв’яжіть хронологічну задачу.

Чи не надавнішим музеєм в Україні є Національний художній музей у м. Києві, створений у 1899 р. з ініціативи українських підприємців і меценатів Терещенків. Музей відкрили для відвідування у 1904 р. На початок ХХІ ст. в музеї зберігається понад 40 тис. експонатів. Скільки років минуло з часу відкриття музею?

3. Знайдіть у тексті параграфа відповіді на такі запитання: із чого розпочинаються археологічні дослідження? Що таке пробнийрозкоп? Які існують види музеїв? Які умови створено в архівах для належного зберігання писемних джерел? Як пов’язані між собою історичний факт і судження? Чому потрібно критично ставитися до джерельних відомостей?

4. Складіть і розв’яжіть хронологічну задачу, скориставшись текстом параграфа.

5. проведіть власне етнографічне дослідження. поспілкуйтеся з бабусею/дідусем або іншими старшими членами родини чи сусідами/знайомими та запишіть традиційну народну колискову, яку вони проспівають. окрім тексту, радимо записати пісню на диктофон чи інший записувальний пристрій, щоб зберегти мелодію.

6. підготуйте коротке повідомлення про те, як виявляють і зберігають історичні джерела.

7. Чи зберігаються у вашій родині старі світлини, листи або листівки? Якщо так, то створіть із допомогою дорослих власний сімейний архів, упорядкувавши сімейні пам’ятки. Для цього потрібно розробити правила, за якими ви систематизуватимете пам’ятки минулого.

Це матеріал з підручника "Вступ до історії України та громадянської освіти" 5 клас Могорита