Баєчка від Софії Мудрагелівни

Отож почнімо пояснення про прислів’я з однієї невеличкої оповідки.

Жив-був на світі в давні часи молодий недосвідчений кравець. Прийшов до нього замовник і попросив пошити нову сорочку. Кравчику хотілося якомога швидше виконати роботу, тому він, не довго думаючи, розкроїв полотно, хутенько зшив його частинки — і сорочка готова! Прийшов до нього чоловік, поміряв — не може сорочки вдягнути! Вона на нього мала!

Осудливо подивився він на крав-чика-недотепу та й порадив йому:

«Сім разів відміряй, а потім уже ріж». З часом забувся той перший випадок про кравчика. Але люди, коли хотіли попередити когось бути уважнішим, не поспішати, часто давали мудру пораду: Сім разів відміряй, один — відріж.

Отак народилося прислів’я.

Усі прислів’я, як у краплинці води, узагальнюють життєвий досвід наших предків. Вони віддзеркалюють спостереження народу про поведінку людей, їхній характер, явища природи, господарську діяльність тощо. Прислів’я є таким собі прадавнім усним зведенням правил, за якими потрібно жити. Вони радять і застерігають, схвалюють або засуджують чиюсь поведінку. Ці влучні вирази возвеличують сміливих, розумних і працьовитих, висловлюють зневагу до ледарів, боягузів, хвальків.

Прислів’я є влучними й точними виразами, тому що їх зміст удосконалювався протягом сотень літ. Вони поетичні, мають глибокий зміст, однак дуже прості за формою.

Чому ці вирази легко запам’ятати? Перш за все тому, що вони короткі: Діло майстра величає;

Вік живи — вік учись; З неба хліб не падає; Більше діла — менше слів. Часто слова в них мають співзвучне закінчення: Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається; Без охоти нема роботи.

Прислів’я — короткий стійкий народний вислів із повчальним змістом, що виражає закінчену думку. Наприклад: Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся; Вмієш казати, вмій і мовчати; Як батька покинеш, то й сам загинеш; Не копай іншому ями, бо сам упадеш; Людей питай, а свій розум май; Краденим добром не забагатієш.

Зміст частини прислів’їв ти розумієш із прямого значення слів: Навчай інших — і сам навчишся; Будь господарем своєму слову. В інших прислів’ях значення виразу є переносним. Наприклад, у прислів’ї Трудова копійка годує довіку йдеться не про копійку, а про те, що людині треба працювати, щоб жити в достатку.

Отже, особливості народних прислів’їв такі: узагальнення народного досвіду; повчальність; малий обсяг;

стислість і влучність висловленої думки; поетичність;

використання слів у прямому й переносному значеннях.

Приказка — влучний вислів, близький до прислів’я, але без повчального змісту. Наприклад: Сорока на хвості принесла (стало відомо про щось); Часом з квасом, а порою з водою (про бідне життя); Всякому овочеві свій час (треба робити все вчасно).

Завдання від Софії Мудрагелівни

1. Назви тему, якій присвячені прислів’я та приказки кожної групи.

***

Де праця, там і пісня.

Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне. Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.

Хто співає, той журбу проганяє.

***

Добре ім’я краще багатства.

Добре роби — добре й буде.

Добро треба шукати, а зло саме прийде.

Світ не без добрих людей.

***

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Весна днем красна, а на хліб тісна.

Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

2. Згрупуй прислів’я за темами «Дружба», «Праця», «Сила слова».

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

У лиху годину пізнаєш вірну людину.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Де працюють, там густо, а де гайнують, там пусто.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Лежачого хліба ніде нема.

Вірний приятель — то найбільший скарб.

Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.

Для приятеля нового не пускайся старого.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

3. Знайди прислів’я, яке в групі зайве.

Всякій матері свої діти милі.

Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька. Своя хата не ворог - коли прийдеш, то прийме.

І сова хвалить свої діти.

***

Береженого Бог береже, а козака - шабля.

Нащо й клад, коли в сім’ї лад.

Бог не без милості, козак не без долі.

Де козак, там і слава.

***

Будеш з книгою дружити - буде легше в світі жити. Розум — скарб людини.

В домі без книги, як без вікон, темно.

З книгою жити - з добром дружити.

4. Поєднай частини речень лівої і правої колонок так, щоб утворилося прислів’я.

Хто кривдить людей,

Як дбаєш,

Хочеш їсти калачі — Праця чоловіка годує, Добрий козак баче,

Як у травні дощ надворі,

не сиди на печі. де отаман скаче. то восени хліб у коморі. а лінь марнує. так і маєш.

той кривдить своїх дітей.

5. Поясни пряме та переносне значення прислів’їв та приказок.

Кожна птичка своїм носиком живе.

Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать. Пар кісток не ломить.

Суха ложка рота дере.

6. Із поданих слів утвори прислів’я.

слову своєму господарем Будь. дитини матері заболить пальчик У а у серце. ранком Що не то вечором зробиш не здогониш. людину пізнати Птицю по а по мові пір’ю.

7. Із збірника прислів’їв випиши кілька, у яких згадано «магічні» числа три і сім.

Домашнє завдання

1. Склади і запиши в робочий зошит казку, яка розкриватиме значення прислів’я (на вибір).

Під лежачий камінь вода не тече. Не все те золото, що блищить. Куй залізо, поки гаряче.

2. Поясни, що означають прислів’я та за яких життєвих обставин їх доречно вживати (за бажанням).

Дивиться рідко, та густо бачить. Мудра голова не дбає на лихі слова.

3. Із поданих слів утвори прислів’я та запиши їх у робочий зошит (за бажанням).

на, старість, Що, молодості, в, навчишся, знайдеш, то, як. як, Шануй, родителя, учителя. багато, Хто, багато, робив, той, знає, і.

Твої літературні проєкти

Організуй та проведи в класі конкурс знавців прислів’їв і загадок. Залучи з однокласниками/однокласницями до журі членів родин, які визначать переможців.

коли навчальний розділ завершений

Що ж, друже/подруго, завершився перший розділ підручника. Настав час з’ясувати, чи все вивчене ти добре пам’ятаєш.

1. Повернися до таблички ЗХД. Заповни третю колонку. Проаналізуй свої записи. Порівняй, скільки ти знав/знала на початку вивчення розділу та скільки нового навчився/на-вчилася. Похвали себе за здобуті успіхи. Пам’ятай: ти завжди можеш!

2. Дай відповідь на ключове запитання розділу: про які таємниці світу й людини розповідають українські міфи й фольклор?

3. Узагальнити знання, накресли Карту понять розділу. Зразком тобі може служити одна з форм Карти понять із теми «Частини мови»:

Отже, візьми альбомний аркуш паперу і напиши в центрі ДВА ОСНОВНИХ ТЕРМІНИ розділу: Міфи і Фольклор. Напиши поняття, що їх характеризують, у комірках або на кольорових променях, як показано на зразках. Зауваж: записуй терміни, а не заголовки вивчених творів. Якщо тобі складно пригадати відомості, скористайся матеріалом підручника.

4. Оціни свої досягнення з вивченої теми. У робочому зошиті накресли таблицю за зразком у QR-коді і заповни 'її (cutt.ly/IOgRbvy). Постав + напроти правильного твердження.

5. Виконай завдання в тестовій формі. Кожна правильна відповідь — 2 бали.

1. Міфом є твір

А «Названий батько». Б «Сокіл-Род».

В «Хто ти є?».

Г «Середина світу».

2. Про перемогу добра над злом розповідає твір

А «Про Правду і Кривду». Б «Дерево Життя».

В «Про створення землі». г «Хто розумніший».

3. Темі козацтва присвячено твір

а «Легенда Мукачівського замку» О. Гавроша.

Б «Про чоловіка, який мріяв побачити море».

В «Хто розумніший». г «Чарівне дзеркало».

4. працьовитість, доброта і скромність завжди переможуть — така ідея твору

А «Хто розумніший».

Б «Чарівне дзеркало».

В «Панна Ганна». г «Про створення землі».

5. Короткий стійкий вислів із повчальним змістом — це

А загадка.

Б прислів’я.

В приказка. г казка.

6. Метафору використано в поетичних рядках

А Навколо височіють гори, Між горами дзюрчить вода. Б Ще навколо біло-біло,

Та вже сонечко пригріло.

В То пролетить березовий листочок, то пробіжить невидимий їжак... г Біла хмара в синій блузі Низько-низько так висить.