Поміркуйте

Які найбільші систематичні групи виділяють серед живих організмів? Яка приблизна кількість видів живих організмів існує на нашій планеті?

Згадайте

• Біорізноманіття • Екосистеми

• Трофічні зв'язки • Трофічні сітки

Вплив людини на біорізноманіття

Людина значну частину своєї еволюційної історії була звичайною ланкою екосистем савани і впливала на видовий склад цих біомів не більше, ніж інші види. Але після розвитку технологій виготовлення досконаліших знарядь і прийомів колективного полювання людина стала дуже ефективним хижаком. Вимирання багатьох видів кінця епохи зледеніння пов’язують саме з успішним полюванням людей на ці види.

Значно більший вплив людини на біо-різноманіття розпочався після виникнення землеробства. Тепер під антропогенним тиском опинилися види, які людина і не помічала. Але вона розширювала площі під посіви і знищувала середовище існування багатьох видів.

Також людина почала активно винищувати види, які вважала своїми конкурентами, насамперед хижаків, які полювали чи потенційно могли полювати на одомашнених тварин. Так, починаючи з виникнення земле-

робства невпинно скорочувався ареал вовка. А після заселення білими переселенцями великого острова Тасманія знадобилося приблизно сто років для повного винищення тасманійського сумчастого вовка (мал. 101.1). Фермери вважали, що він може бути потенційною загрозою для овець.

Суттєвої шкоди біорізноманіттю багатьох островів завдав розвиток мореплавання. Люди заселяли острови і легко знищували невеликі за чисельністю популяції місцевих видів тварин і рослин. Навіть якщо острів не заселявся, періодичні відвідини його мореплавцями негативно впливали на екосистему, бо ніяких обмежень у винищенні тварин і рослин люди не дотримувалися.

У випадку заселення островів великою загрозою для місцевих таврин ставали ті тварини, які завозилися на острови людиною. Свині, кішки, собаки, пацюки розорювали гнізда птахів, ловили та їли дорослих тварин усіх видів. Місцеві мешканці просто не встигали виробити способи захисту від нових хижаків і вимирали.

Поганою ідеєю було завезення на острови кіз. На ненаселених островах їх просто випускали, щоб ті там жили і розмножувалися. А мореплавці, які потім припливали до таких островів, на них полювали і запасали м’ясо. На обжитих островах кіз просто тримали як домашніх тварин. На жаль, кози виявилися чудовими скалолазами. Вони могли навіть забиратися на похилі дерева й об’їдати їхнє листя. Надмірне розмноження цього виду без контролю хижаків перетворило низку островів на голі скелі з майже відсутньою рослинністю. А без рослиності вимирали і всі інші острівні види.

Дізнайтеся більше

Маврикійський дронт (або додо) був уперше описаний 1598 року як мешканець острова Маврикій. Для його знищення знадобилося менше ста років. На цього великого (до 20 кг) нелітаючого представника голубоподібних полювали заради м'яса. А гнізда птаха винищувалися свинями та собаками, яких завезли на острів.

Після початку промислової революції вплив на біорізноманіття збільшився за рахунок різкого зростання шкідливих викидів відходів виробництва. І це стало ще однією причиною вимирання видів. Дуже погано на біорізноманіття впливає видобуток ресурсів (вирубання лісу, добування корисних копалин тощо). Порушення гідрологічного режиму річок для потреб енергетики завдає шкоди річковим екосистемам, а створена система автомобільних доріг — наземним.

Акліматизація та реакліматизація видів

Вплив людини на біорізноманіття може бути і непрямим. За рахунок того, що людина цілеспрямовано або випадково завозила нові види в ці регіони, виникали проблеми для аборигенних видів. Заселення видів на нові території називають інтродукцією.

Під час інтродукції організми пристосовуються до кліматичних умов нових регіонів. Цей процес називають акліматизацією. Прикладом акліматизації є вирощування на території України кукурудзи і соняшника (рослини, батьківщиною яких є Америка) та інших видів (мал. 101.2).

Якщо організм колись жив у цьому регіоні і його завезення було повторним, то

такий процес називають реакліматизацією. Так, під час плейстоценового вимирання мегафауни вівцебики вимерли на півночі Євразії, але збереглися на півночі Північної Америки. Цей вид знову завезли до Євразії, і він почав поширюватися територіями, на яких жив раніше.

Потреба у збереженні біорізноманіття

Біорізноманіття є дуже цінним ресурсом нашої планети. Наявність великої кількості видів робить зв’язки в екосистемах більш різноманітними. Різноманітні зв’язки і розгалужені трофічні сітки збільшують стійкість екосистем до зовнішніх впливів. Тому збереження окремих видів збільшує стійкість і всієї екосистеми, а їх вимирання, навпаки, стійкість зменшує.

Крім того, чимало організмів можуть виробляти важливі для людини речовини, цінність яких поки невідома, але стане необхідною майбутнім поколінням. Наприклад, зараз у фармакологічних препаратах широко застосовують речовини, отримані з дерева гінкго. Але ця рослина свого часу майже повністю вимерла і збереглася лише в умовах штучного вирощування. Якби не ця випадковість, ми б не отримали низку корисних медичних препаратів.

Ключова ідея

Біологічне різноманіття є одним із ключових факторів збереження екосистем. Зниження біорізноманіття різко підвищує ризик для функціонування всієї екосистеми. Людина суттєво впливає на біорізноманіття за рахунок як прямого впливу (полювання, риболовлі тощо), так і опосередкованого (знищення середовища існування).

Запитання та завдання

1. Чому заселення території новими видами може стати причиною екологічної катастрофи в новому для них регіоні? Поясніть на конкретних прикладах.

2. Виберіть один із видів організмів, який було завезено та акліматизовано в Україні, і поясніть на його прикладі проблеми акліматизації видів.

Це матеріал з підручника Біологія і екологія 11 клас Задорожний (профільний рівень)