uabooks.top

В основу будь-якого художнього твору покладено життєві враження автора/авторки, які він/вона змінює, доповнює завдяки вигадці й уяві. Ці враження дають письменникові/письменниці поштовх до розмірковування над важливими питаннями. Щоб розкрити їх, автор/ав-торка змальовує різні життєві ситуації, які відбуваються з героями. Отже, тема — це події, зображені у творі.

Ішов раз чоловік дорогою та побачив, як двоє панів повиходили з бричок і про щось сперечалися.

Народна притча — це невеликий фольклорний розповідний твір повчального змісту, побудований на прихованому порівнянні.

Одного дня старий лев вийшов на узлісся і повів чуйним носом. Завітрило чимось смачненьким: цей запах овечої вовни ні з чим не сплутаєш!

Народна байка (від давньоруського слова баяти, тобто розповідати) — це невеликий фольклорний твір повчального змісту, у якому в образах тварин, рослин чи явищ природи зображено певні риси характеру людей.

Було се за давніх часів, коли Мукачівський замок одиноко здіймався над цілою долиною Латорищ. Княжив у ньому тоді Федір Ко-рятович, нащадок славних подільських та литовських родів. Був замок нездоланний для ворога: мури у нього камінні, вої — безстрашні, а князь — мудрий.

Легенда — фольклорний твір про чудесну подію, що сприймається як достовірна.

Погодься, у звичайному житті ми б так про дощ ніколи не розповідали. Скільки дивного й незвичного в цих рядках! Вони одразу викликають багато запитань: чому дощ вмостився на краєчку душі? як таке може бути? хіба вміє дощ співати й читати вірші?

 У чарівних казках збереглися в зашифрованому вигляді відомості про най-потаємніші міфічні знання, прадавні обряди та звичаї нашого народу. Які саме? Про це ти дізнаєшся з підручника далі.