Чи знаєте ви, що...

.....Іван Франко, відмінно володіючи німецькою мовою, створив низку

німєцькомовних оповідань, переклав німецькою поезії Тараса Шевченка й українською твори Йоганна-Крістофа-Фрідріха Шиллера, Йоганна-Вольфганга Гете, Генріха Гейне тощо, написав чимало німєцькомовних суспільно-політичних, історично-літературних статей;

.....у 1874 р. німець за походженням Фрідріх фон Фальц-Фєйн заснував на

Херсонщині зоопарк, а згодом природний заповідник, «Асканія-Нова»;

..... у 1899-1901 рр. за проектом архітектора німецького походження Віктора-

Йоганна-Готліба Шретера споруджено приміщення сучасної Національної опери України імені Тараса Шевченка в Києві..

14.1. Якою сформувалася система влади в Німецькій імперії?

Устрій Німецької імперії визначала Конституція, ухвалена 16 квітня 1871 р. Згідно із цим Основним Законом, держава проголошувалася конституційною

монархією, правити якою могли лише королі Пруссії. На кайзера (імператора) Вільгельма І із династії Гогенцоллернів покладались обов’язки головнокомандувача збройних сил, «контролера» за діями всіх посадових осіб. Він також мав право вносити на обговорення закони, відповідав за дипломатію. Канцлер Отто фон Бісмарк підкорявся тільки волі імператора, виконував лише його розпорядження. Кабінету міністрів у Німеччині не існувало — статссекретарі очолювали окремі відомства, але вважалися помічниками канцлера. Він же втручався в роботу парламентських комісій (торгівлі і митниць, армії та флоту тощо), формував бюджет, що робило його посаду надзвичайно впливовою.

Парламент, що відав законотворчістю, складався із двох палат. Верхня — бундесрат — представляла союзні держави, складалася із 58 депутатів, де Пруссія мала 17 місць, Баварія — 6, Саксонія і Вюртемберг — по 4, решта земель — від 1 до 3. Для відхилення законопроєктів вистачало 14 голосів, тому Пруссія диктувала умови

іншим. Бундесрат також міг тлумачити Конституцію, тобто вважався Конституційним судом. Рейхстаг був нижньою палатою. Його депутатів обирали на прямих виборах, хоча право голосу мали лише чоловіки, які досягли 25 років. Повноваження рейхстагу були дещо вужчими — якщо «народні» обранці відхиляли законопроект, його ухвалював бундесрат, хоча в дещо зміненій редакції.

Конституція 1871 р. гарантувала всім німцям недоторканість власності, можливість вільно займатися підприємництвом, право обіймати державні посади, суд присяжних. Водночас, Німецька імперія розвивалася на прусський манер — без жодного натяку на справжнє народовладдя, з наявністю цензури, широких повноважень для поліцейських. У політиці переважали консерватори. Німецька консервативна партія, створена в 1876 р., спиралася на прусських дворян, офіцерів та чиновників (переважно протестантського віросповідання). Її прихильники підтримували політику канцлера та кайзера. Буржуазія, інтелектуали та частина робітників схилялися до ліберальної Німецької партії прогресу, прибічники якої противилися державним монополіям, вимагали, аби канцлер звітувався перед рейхстагом. Владні рішення частково не підтримувала Католицька партія Центру (1870 р.). Вона користувалася популярністю на Півдні.

Чималого впливу досягла Соціалістична єдина партія Німеччини (1875 р.) — виразниця республіканських поглядів. Її активісти обстоювали інтереси робітництва.

Міркуємо і діємо!

1. Покажіть на мапі територію Німецької імперії після її об’єднання. 2.. Чи можна вважати демократичною систему влади в Німецькій імперії? 3. Розгляньте портрети. Чому особистий художник

канцлера намалював свого патрона переважно темними фарбами?

14.2. Як розвивалась економіка Німецької імперії? Яку політику проводив канцлер Отто фон Бісмарк?

На початку ХХ ст. промисловість з’єднаної Німеччини посідала другу позицію у світі (після США). Такого вражаючого показника молодій країні вдалося досягти завдяки створенню спільного ринку, налагодженню банківської справи, торгівлі, а також завдяки працьовитості й ощадливості німців. Підприємці використовували найновіші досягнення наук і техніки. У відібраних від Франції Ельзасі та частині Лотарингії видобували вугілля, залізну руду, виплавляли сталь. Наприкінці ХІХ ст. країну вкрила сітка залізниць, прокладали електромережі. Набула

піднесення хімічна галузь — 2/3 фарб світу виробляли в Німеччині. Процвітанню сприяли виплата Францією 5 млрд франків контрибуції та величезні військові замовлення. Пізніше з цього приводу генерал Рюдігер фон дер Гольц писав: «Ми завоювали наше становище завдяки гостроті наших мечів, а не розуму». Виконуючи урядові замовлення, значно збагатились окремі родини. Наприклад, компанія Сіменсів стала лідером з виробництва електротехнічних товарів

(у 1881 р. саме вони запустили перший в Європі трамвай). Натомість Круппи монополізували важку промисловість і озброєння. На початку ХХ ст. на їхніх підприємствах працювали понад 120 тис. осіб.

Канцлер Отто фон Бісмарк усіляко сприяв німецькій промисловості. Задля вигоди місцевих виробників увели протекційні мита — додаткові стягнення з іноземних товарів, на які одразу зростали ціни. Будучи прихильником зростання військової міці, «залізний канцлер» добився збільшення армії до 400 тис. солдатів у мирний час. Утримання таких колосальних збройних сил «створювало» чималу кількість робочих місць. Адже військовики потребували харчування, одягу, озброєння і безлічі інших супутніх послуг. А от у сільському господарстві зміни відбувалися мляво. Подекуди зберігалися напівфеодальні прошарки селянства, такі як «садибні поденники», безземельні «саксонські ходаки» тощо. Прусські дворяни-юнкери зосередили у своїх руках величезні землеволодіння. Селянству залишалось або працювати на них, або найматися на роботу в міста.

Звісно, утримуючи потужну армію, Німеччина проводила агресивну зовнішню політику. «Залізний канцлер» боявся, що

після поразки Франція «оточить» німців, уклавши договори із сусідніми державами. З цієї причини вже в 1873 р. він зініціював Союз трьох імператорів: німецького, австро-угорського та російського. (Ця «дружба»

закінчилася через десятиліття, коли протистояння між Росією та Німеччиною переросло в митну війну.) Випереджаючи події, в 1879 р. Отто фон Бісмарк поновив угоду з Австро-Угорщиною, а в 1882 р. «домовився» з Італією, започаткувавши Троїстий союз. На межі століть Німеччина теж поступово перетворювалася в колоніальну імперію.

Міркуємо і діємо!

1. Назвіть чинники, що сприяли економічному піднесенню Німецької імперії у другій половині ХІХ ст. 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь, які німецькі компанії, що постали в другій половині XIX- на початку XXст., існують дотепер.

3. Розгляньте карикатуру «Три імператори». Дехто називає цей малюнок «Маріонетки Отто фон Бісмарка». Поясніть таку назву.

14.3. Яку політику проводив кайзер Вільгельм ІІ?

Упродовж 1888-1918 рр. німецьким імператором перебував Вільгельм ІІ. Вихований у прусському військовому середовищі, він понад усе цінував армію та дисципліну. Кайзер бажав обмежити впливовість Отто фон Бісмарка, а ще — знайти спільну мову з робітництвом. Однак «залізний канцлер» наполегливо боровся із соціалістичними впливами в країні. Тому, коли в 1890 р. рейхстаг зі згоди кайзера не підтримав протиробітничих законів, Отто фон Бісмарк подав у відставку. Отак вольовий та рішучий 29-річний імператор усунув владного підлеглого, замінивши його на покірного Лео фон Капріві. В 1890 р. Вільгельм ІІ ініціював ухвалення соціальних законів: запроваджувався 11-годинний робочий день, неділя оголошувалася вихідним днем, жінкам забороняли працювати в нічні зміни, також не дозволяли працювати дітям, яким

не виповнилося 14 років. Вводилося прогресивне оподаткування — чим більше німці заробляли, тим більше мали сплачувати податків.

У зовнішній політиці імператор звернув погляд на країни Близького Сходу. Зокрема, Османська імперія отримала чималі кредити на пільгових умовах: капітали вкладали в балканські володіння султана та в Месопотамію. Навзаєм частину грошей османи витратили, закуповуючи озброєння в концерну Фрідріха Альфреда Круппа та інших німецьких промисловців. У 1899 р. розпочали прокладати важливу трансконтинентальну залізницю Берлін - Багдад.

Одна з причин «добровільної» відставки Отто фон Бісмарка — його пасивність у здобутті колоніальних володінь. Канцлер «брав» тільки ті землі, за які не треба було воювати з потужними сусідами. Завдяки цьому протягом 1884-1885 рр. Німецька імперія захопила території в Південно-Західній Африці, завоювала сучасні Того,

Камерун, Папуа-Нову Гвінею з населенням понад 12 млн осіб. Імператор Вільгельм ІІ вимагав нових приєднань і його дипломати брали участь у розділенні Китаю. Нові колонії планували використати як сировинні придатки для промисловості та ринки збуту для німецьких товарів. Однак світ уже «перекроїли» вправніші гравці, і без воєнних дій досягнути більшого було неможливо. Будівництво Німеччиною потужного військово-морського флоту турбувало Велику Британію, яка сприйняла це як посягання на статус «володарки морів». Французи теж не забули війни 1870-1871 рр. Німецька настирливість не подобалась іншим європейським державам. Урешті, імперські амбіції Німеччини підштовхнуть її до Великої війни.

Мовою історичного джерела Витяги про обов'язки дружини і чоловіка з німецького Цивільного кодексу, 1896р.: «...Дружина не зобов’язана коритися рішенням чоловіка, якщо вони є зловживаннями з його боку... Дружина приймає прізвище чоловіка... Дружина має право і обов’язок відати спільним господарством... Дружина зобов’язана виконувати домашню роботу та допомагати чоловікові в його справах... Чоловік зобов’язаний утримувати дружину співмірно зі своїм суспільним становищем, власним майном і своєю працездатністю...».

Міркуємо і діємо!

1. Чому імператор Вільгельм ІІ домагався відставки канцлера Отто фон Бісмарка? 2. Як німецьке Цивільне укладення

врегульовувало сімейні стосунки? Обговоріть у парах спільності і відмінності між тодішніми німецькими та сучасними українськими правовими нормами, що стосуються подружнього життя. 3. Поміркуйте, як могло позначитися на міжнародних відносинах будівництво залізниці «Берлін-Багдад».

2. Послуговуючись мапою, довєдіть, що поняття «експансіонізм» та «колоніальна імперія», які ви опрацьовували з матеріалами попередніх параграфів, зокрема, параграфа 13, доречно вживати для характеристики Німеччини другої половини XIX - початку XX ст. 3. Виготовте чи намалюйте в зошиті ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події: французько-прусської війни, діяльності Отто фон Бісмарка, утворення Союзу трьох імператорів, Троїстого союзу, правління Вільгельма II. 4. Проаналізуйте особливості суспільно-політичного та економічного розвитку Німеччини впродовж другої половини XIX - початку XX ст. Як ви вважаєте, чому, попри певну жорсткість внутрішньої політики, Німеччина однією з перших запровадила соціальні закони? 5. Оцініть вплив результатів французько-прусської війни на суспільний розвиток Німеччини. 6. Біографія Отто фон Бісмарка завжди цікавила істориків, політологів та митців. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку карикатур, що відображають епізоди діяльності німецького канцлера. Продемонструйте найцікавіші, на ваш погляд, у класі.

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022