Байка «Увагоні»

Увійшла жінка у вагон з повним кошиком, сіла і сидить. Аж ось і квитки перевіряють.

- Пані, - каже провідник, - у вас є квиток?

- Є, - каже та, показуючи.

- Цей не годиться, - каже провідник, дивлячись на квиток.

- Як не годиться?! - дивується жінка. - Сім днів годився, а тепер не годиться?!

Чи можна назвати дії особи в цій життєвій ситуації правомірними?

Назвіть приклади конкретних життєвих ситуацій (дій чи подій), які передбачені правовими нормами.

1. Поняття та ознаки правовідносин. Відносини між людьми та їх об’єднаннями в реальному житті мають різноманітні форми виявлення. Вони можуть бути релігійними, політичними, моральними, зокрема й правовими.

Правові норми є особливим, офіційним регулятором суспільних відносин. Регулюючи ті чи інші суспільні відносини, вони тим самим надають їм правову форму. Тож виникає особливий вид суспільних відносин - правовідносини.

Правовідносини - врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права й обов’язки, що забезпечуються державою.

Правовідносинам властиві соціальні та юридичні ознаки.

2. Склад правовідносин. Правовідносини мають складну юридичну конструкцію, у яку входять такі структурні елементи, як суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин.

Суб’єкти правовідносин - особи, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносин - носіями суб’єктивних прав та обов’язків.

Суб’єкти правовідносин

Суб’єктами правовідносин є особи, які мають правоздатність та дієздатність.

Правоздатність — це здатність суб’єкта права бути носієм суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Здатність мати права та нести обов’язки визнається рівною мірою за усіма учасниками правовідносин.

Дієздатність — це здатність особи своїми діями набувати та реалізовувати суб’єктивні права й юридичні обов’язки. Дієздатність пов’язана з психічними та віковими якостями людини й залежить від них.

Сукупність правоздатності та дієздатності утворює правосуб’єктність особи. Правосуб’єктність — це здатність (можливість) особи бути учасником правовідносин. Вона настає в певний момент, пов’язана з віком для фізичної особи, реєстрацією для юридичної особи. Правосуб’єктність характеризує особу як суб’єкт права.

Об’єкти правовідносин - матеріальні, духовні та інші соціальні блага, що задовольняють інтереси та потреби фізичних і юридичних осіб і з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини.

Серед об’єктів традиційно розрізняють: матеріальні цінності - речі (рухоме й нерухоме майно); нематеріальні цінності - результати інтелектуальної творчої діяльності, послуги, честь, гідність, ділова репутація особи тощо.

Одне й те саме благо може бути об’єктом різноманітних правовідносин. Наприклад, створена художником картина є об’єктом авторського права, об’єктом купівлі-продажу, якщо він виставляє її на продаж, об’єктом права власності, якщо її хтось купить, об’єктом охорони культурних цінностей тощо.

Зміст правовідносин — це конкретна поведінка суб’єктів правовідносин та її юридичне закріплення нормами права у вигляді суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

До змісту правовідносин належать права та обов’язки учасників суспільних відносин. Зміст правовідносин має дві сторони - юридичну та фактичну. Ці сторони змісту нерозривно пов’язані між собою, але не тотожні. Наприклад, особу, яка має середню освіту та отримала сертифікат із зовнішнього незалежного оцінювання з балами, не нижчими за 100 з кожного предмета, наділено правом вступати до вищого навчального закладу, тобто перед нею великий вибір можливостей, які складають зміст її суб’єктивного права. Проте реально вступити можна лише в один навчальний заклад. Отже, фактичний зміст -тільки один з багатьох варіантів реалізації суб’єктивного права.

Фактичний зміст правовідносин - це реальна поведінка суб’єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Юридичний зміст безпосередньо складають суб’єктивні права і юридичні обов’язки учасників правовідносин, тобто можливість певних дій.

Суб’єктивне право - це вид і міра можливої поведінки суб’єкта, яка охороняється та захищається і гарантується державою. Юридичний обов’язок - це міра належної (необхідної) поведінки суб’єкта права. Суб’єктивне право та юридичний обов’язок складають структуру юридичного змісту правовідносин.

3. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин. Правовідносини - явище динамічне. Вони виникають, змінюються, припиняються на підставі реальних життєвих обставин (так званих юридичних фактів), з якими норма права пов’язує настання певних правових наслідків.

Юридичні факти - передбачені нормами права конкретні життєві обставини, які зумовлюють виникнення, зміну або припинення правових відносин.

Юридичні факти можна класифікувати за певними критеріями. Залежно від характеру правових наслідків, які вони породжують, юридичні факти поділяються на:

Найпоширенішою класифікацією юридичних фактів є поділ їх за вольовим критерієм:

Події - це обставини (явища), що не пов’язані з волею учасників конкретних правовідносин. До них належать дії сил природи (землетрус, повінь), народження та природна смерть людини, сплив строків. Абсолютні події - це ті факти, які абсолютно не залежать від волі людей (наприклад, природні явища). Відносні події не пов’язані з волею учасників конкретних правовідносин, але пов’язані з волею третіх осіб (наприклад, підпал будинку може призвести до виникнення страхових відносин між власником і страховою компанією).

Дії - це такі факти, настання яких залежить від волі особи (наприклад, укладення договору, скоєння правопорушення). До дій не належать вчинки, здійснені без участі свідомості й волі особи. Одночасно до дій належить свідоме утримання від дій.

За юридичною природою дії поділяються на правомірні та неправомірні (протиправні).

Правомірні своєю чергою поділяються на: юридичні акти (дії, що здійснюються з наміром породити юридичні наслідки, які є наслідком активної реалізації права):

- адміністративні акти - накази, розпорядження, інструкції тощо;

- акти юрисдикційних органів - судові рішення;

- правочини - як юридичних, так і фізичних осіб; юридичні вчинки (фактичні правомірні дії, що не суперечать праву й приводять до юридичних наслідків незалежно від намірів особи, яка їх породжує). Наприклад, знахідка, творчість.

До неправомірних дій належать: дисциплінарні проступки, адміністративні правопорушення, цивільні правопорушення та кримінальні правопорушення.

І. Розв’яжіть онлайн-кросворд «Правовідносини»

https://cutt.ly/GRvQCBY

ІІ. Виконайте тестові завдання.

1. Серед запропонованих ситуацій укажіть ті, які є діями.

А У пологовому будинку міста Новоукраїнка народився хлопчик.

Б Громадянин Разумов Петро був зарахований студентом юридичного факультету.

В У результаті повені на Одещині жителі населених пунктів поблизу Ізмаїлу, Кілії та Вилкове втратили значну частину майна.

Г Громадяни Василь та Одарка урочисто зареєстрували шлюб.

Д Микита, вийшовши з ресторану, почав присікуватися до перехожих.

Е З того часу як Олена повинна була повернути борг своїй подружці, минуло три роки і п’ять місяців.

2. Установіть відповідність між конкретним юридичним фактом і його кваліфікацією за вольовим критерієм.

1 Знахідка А Злочин

2 Хуліганство Б Відносна подія

3 Торнадо В Юридичний акт

4 Рішення суду Г Юридичний вчинок

Д Абсолютна подія

3. Укажіть суб’єктів правовідносин у поданій ситуації.

Микола з Андрієм вирішили укласти договір міни: Микола віддавав спортивний велосипед в обмін на планшетний комп’ютер Андрія.

А Микола з Андрієм В Спортивний велосипед Миколи

Б Договір міни Г Планшетний комп’ютер Андрія

III. Порівняйте пари понять.

1. Суб’єкти правовідносин - об’єкти правовідносин.

2. Дії - події.

IV. Дайте визначення поняття «правовідносини». Визначте вид правовідносин. Проаналізуйте структуру правовідносин.

Громадянка Іваненко М. одержала кредит у банку. На отримані гроші вона придбала автомобіль.

V. Визначте, які з нижченаведених юридичних фактів є юридичними вчинками, а які - юридичними актами. Відповідь обґрунтуйте.

1 Микола та Ірина уклали шлюбний договір.

2 Олексій створив винахід.

3 Наталія написала роман.

4 Максим знайшов скарб під час ремонту будинку.

5 Суд визнав права власності за громадянином Сидоренко на самовільно збудований гараж після того, як йому було надано земельну ділянку під цю споруду.

 

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" за 9 клас Філіпенко, Сутковий 2022