Байонетне з’єднання — з’єднання деталей за допомогою осьового переміщення та прокручування (іноді бічного зсуву) однієї деталі щодо іншої.

Байонетні з’єднання застосовують у часто з’єднуваних і роз’єднуваних деталях і в умовах вібрації. Вони забезпечують легке складання та розбирання з’єднання без використання інструментів шляхом уведення однієї деталі в іншу з подальшим її прокручуванням. Під час складання штифти або гвинти, закріплені в одній деталі, входять у пази іншої деталі (рис. 14.1). Для запобігання самовільному роз’єднанню деталей під час вібрацій застосовують пружинні засувки або стопорні гвинти.

Сучасні байонетні з’єднання помітно змінилися й удосконалилися. Це один з основних компонентів у створенні електронних інтерфейсів на різному обладнанні, у кабельних мережах, зварювальних апаратах. Поступово байонетні роз’єми завойовують автомобільний ринок.

За конструктивними особливостями байонетні з’єднання бувають прості і складні.

Простим байонетним з’єднанням (рис. 14.2, а, б) називають рознімне з’єднання, яке отримують шляхом примусового введення штифта (штиря або гвинта), закріпленого в одній деталі, у спеціальний проріз (паз) іншої деталі.

Рис. 14.2. Типи байонетних з’єднань:

а — просте без забезпечення взаємного розміщення деталей; б — просте із забезпеченням взаємного розміщення деталей гвинтом; в — складне з’єднання затискачем; г — складне з’єднання защіпкою; г — складне з’єднання із затягуванням за допомогою клина

Штифти, штирі або прорізи можуть бути розміщені на площинах по прямій, по колу або на циліндричних поверхнях. їхня кількість коливається, в основному, від 1 до 3 і навіть до 35. У з’єднанні є 1 штир, розміщений на циліндричній частині однієї з деталей, в інших конструкціях може бути по 2 штирі, розташовані в площині, — такі з’єднання іноді називають штиковими.

Міцність простого байонетного з’єднання залежить від сили тертя з’єднуваних деталей або від напруження, що створюється через заклинювання штирів у прорізах. Прості байонетні з’єднання не запобігають самовільному роз’єднанню деталей. Для забезпечення більш надійного з’єднання та взаємного розміщення з’єднуваних деталей використовують складні байонетні з’єднання із застосуванням гвинтової нарізки, засувок, пружин або пазів спеціальних профілів.

Конструкції складних байонетних з’єднань (рис. 14.2, в-ґ) можуть мати різьбу, яка в з’єднуваних деталях виконана не по всій довжині кола, а має вирізи по всій довжині нарізки в трьох місцях під кутом 120°. Для з’єднання вставлену деталь потрібно повернути на 40-80°.

До переваг байонетного з’єднання над іншими рознімними з’єднаннями належать безпечне й швидке з’єднання, висока міцність, оптимальна фіксація, простота монтажу, відмінне струмопроходження (в електричних з’єднаннях).

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021