Інформація про новину
  • Переглядів: 183
  • Дата: 26-05-2022, 20:48
26-05-2022, 20:48

38. Середовище існування організмів. Нерівномірність поширення чинників середовища

Категорія: Природознавство





Попередня сторінка:  37. Життя грибів. Їстівні й отруйні гриб...
Наступна сторінка:   39. Основні середовища життя. Пристосув...

Пригадаймо, поміркуймо

Як ви розумієте поняття «навколишнє середовище»?

Що таке чинники середовища?

Як саме чинники середовища можуть упливати на живі організми? Наведіть приклади.

У попередніх параграфах ви частково знайомились із чинниками навколишнього середовища і знаєте, що до них відносять світло, воду, температуру, повітря тощо. Ці фактори неживої природи впливають на життєдіяльність організмів та визначають формування в них пристосувань до умов, у яких вони проживають, тобто до середовища існування. Отже, середовище існування — це сукупність умов живої та неживої природи, у яких існують організми та які чинять уплив на процеси їхньої життєдіяльності. До чинників середовища неживої природи відносять світло, повітря, воду, температуру тощо. А от чинники живої природи — це форми впливу живих істот одна на одну.

Для того, аби зрозуміти, як же організми можуть упливати одне на одного, достатньо згадати повчальну історію про те, як Австралія боролася з кроликами (перегляньте скрай-бінг про це, скориставшись QR-кодом на звороті обкладинки і знайшовши матеріал до цього параграфа).

Аналізуючи цей факт, можна сказати, що середовища існування організмів постійно змінюються. Якщо живі істоти здатні пристосуватися до таких змін, то в них з’являється можливість продовжувати свій історичний розвиток.

Сьогодні існує офіційний список видів, які так і не змогли пристосуватися до змін у природі. Починаючи з 1600 року,

в Україні зареєстровано близько 400 видів птахів і 108 видів ссавців, які вимерли. Основною причиною їхнього зникнення вважають некотрольоване вирубування лісів, господарську діяльність та забруднення довкілля. Саме тому віднедавна до чинників живої природи почали відносити ще й людську діяльність.

Необхідною умовою середовища існування організмів є наявність потрібних для харчування ресурсів, доступу повітря та сталого режиму коливань температури, освітлення та вологості. Як правило, закономірності поширення представників будь-якого виду залежать від кліматичних особливостей певної частини Землі (мал. 38.1). Тому якщо переселити типового представника екваторіальних широт у помірний клімат, живий організм загине. Причиною цьому є те,

що мешканці екваторіальних широт не пристосовані до значних перепадів температур. Пори року там простежуються нечітко. А тому переселення і пристосування таких живих організмів до кліматичних умов нашого регіону є не можливим.

Мешканці ж прохолодніших регіонів, наприклад, таких, як у помірному поясі, мають пристосування до сезонного зниження температур. Так, протягом літа бурий ведмідь накопичує жир, що стане джерелом енергії взимку та хорошою ковдрою від лютих морозів. Дерева на зиму скидають листя, а їхні хвойні родичі, такі як сосна та ялина, заповнюють свої живі клітини концентрованим цукровим соком. Завдяки цьому рідина в їхніх листочках не перетворюється на лід.

Окрім кліматичних закономірностей, на поширення живих організмів також упливає тиск води, ґрунту чи повітря. В океанічних глибинах існує вертикальне зонування

поширення організмів. У верхніх шарах живуть переважно дрібні світлолюбні істоти, які вільно переміщаються за течією води. У середніх шарах живуть здебільшого типові водні мешканці: риби, черепахи, кити та акули. А от життя на великих глибинах під силу лише обмеженій кількості тварин. Такі тварини здатні протидіяти високому тиску, існувати в умовах повної відсутності світла та рослинності (мал. 38.2).

Поширення життя в ґрунті також нерівномірне. Заселеними є лише його поверхневі шари. На великих глибинах живуть тільки примітивні організми, що не потребують доступу великої кількості повітря. Нижня межа життя в літосфері сягає глибини 2-3 км.

Зміна висот поверхні Землі також є вирішальним чинником у поширенні організмів. Із підняттям угору зменшується атмосферний тиск, а вже на висоті 2000 метрів над рівнем океану повітря є суттєво розрідженим. Саме тому рослинний

і тваринний світ із висотою біднішає. І на висоті 20-22 км проходить верхня межа життя (мал. 38.3 на с. 145).

ЗНАЙ БІЛЬШЕ/

Під упливом умов навколишнього середовища живі організми набувають корисних пристосувань (змінюють будову частин тіла, функції, особливості розвитку). Корисні ознаки успадковуються нащадками, що приводить до поступових змін виду. Наприклад, шия і ноги жирафа видовжилися завдяки намаганням багатьох поколінь дістати листя, що росло високо на деревах.

Опорні точки. Середовище існування — це сукупність умов живої та неживої природи, у яких існують організми та які впливають на процеси їхньої життєдіяльності. Чинники живої природи — це форми впливу живих істот одна на одну. Необхідною умовою середовища існування організмів є наявність потрібних для харчування ресурсів, доступу повітря та сталого режиму коливань температури, освілення й вологості. Крім кліматичних закономірностей, на поширення живих організмів також упливає тиск води, ґрунту чи повітря.

Запитання для повторення

1. Назвіть приклади впливу чинників живої природи на організм.

2. Назвіть верхню та нижню межу біосфери (поширення життя на планеті).

3. Що ви знаєте про життя на великих глибинах?

 

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Янкавець 2022

 




Попередня сторінка:  37. Життя грибів. Їстівні й отруйні гриб...
Наступна сторінка:   39. Основні середовища життя. Пристосув...



^