Практичне заняття 2

Готуємося до заняття

Це практичне заняття присвячене військовим умінням козаків першої чверті XVII ст. Ця їхня майстерність віддзеркалювала специфіку теренів, на яких розвинулося й діяло козацтво, і водночас особливості політичного, економічного, культурного й релігійного життя на українських землях загалом. Готуючись до заняття, радимо доповнити знання, скориставшись доступною літературою та інтернетом. Орієнтуйтеся на такі пошукові гасла, як «Військо Запорозьке», «гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний», «Хотинська війна», «Київське Богояв-ленське братство», «відновлення вищої православної ієрархії - Йов Борецький».

Заняття поєднує роботу в малих групах з роботою в гурті. Кожна група одержує для опрацювання інформацію та завдання. Заняття буде результативнішим, якщо до нього підготуватися заздалегідь (прочитати параграф, поміркувати, як можна залучити додатковий матеріал, попередньо підготувати тези, якими можна буде скористатися під час заняття). Треба пам’ятати, що групова робота зорієнтована на розподіл обов’язків і дотримання регламенту. Наприкінці заняття представте й обговоріть результати роботи в загальному колі. Отож, вирушаємо в історичну мандрівку, під час якої зануримося в історію Війська Запорозького, у час, коли його гетьманом був Петро Конашевич-Сагайдачний.

Військо Запорозьке (завдання для групи 1)

Пригадайте основні етапи формування козацтва в XVI ст., зокрема утворення Запорозької Січі, реєстрового козацтва, перші козацькі повстання. Прочитайте історичну довідку і виконайте завдання.

Історична довідка

На зламі XVI-XVII ст. поняття «Військо Запорозьке» мало два значення: військово-політична організація козаків із центром у Запорозькій Січі та реєстрове військо в Речі Посполитій. Запорожжя, або Низ, стало в XVI ст. центром розселення козацтва. Звідси й назва козаків - запорозькі, або низові. Козацьке військо розвинулося в особливих умовах південного порубіжжя, було універсальним. Його ударну силу становила піхота. Допоміжну роль відігравала артилерія і кіннота, яку застосовували для розвідки, флангових атак, переслідування, заманювання у пастку. Частиною запорозького війська була флотилія з човнів-чайок, які використовували для морських походів. Аби захиститися від атак кінноти і списників, у поході козаки споруджували табір - укріплення з возів, з’єднаних мотузками, ланцюгами. Основною зброєю козака була рушниця. У бою застосовували також шаблі, списи, кинджали, булави, обухи (бойові молотки), луки. Дисципліна в козацькому війську трималася на авторитеті товариства і гетьмана.

Повсякдення реєстрового козацтва (згодом названого городовим), яке перебувало на державній службі, відрізнялося від життя нереєстрового запорозького козацтва, однак мало й багато спільного. Після повстання С. Наливайка сейм ліквідував реєстрове козацтво. Однак не минуло й трьох років, у 1599 р., складання реєстру відновилося. Річ Посполита вкрай потребувала збройної сили на південних кордонах. У 1617 р. сейм затвердив чисельність реєстрового війська у тисячу осіб, а за Роставицькою угодою 1619 р. реєстр встановлено в три тисячі. Завданням реєстровців було нести прикордонну службу, а також стримувати інших козаків від самовільних походів на татарські, турецькі й молдовські терени. І хоча реєстрові козаки були звільнені від юрисдикції місцевої влади, не платили податків, мали право на землеволодіння й самоуправління з назначеною старшиною, одержували платню грішми й одягом (сукном) - усе це не захищало їх від утисків з боку магнатів і шляхти. Очолював козаків «старший», якого часто призначали з числа тих-таки шляхтичів (за традицією його називали гетьманом).

Намалюйте в робочому зошиті перетнуті кола. Упишіть у них основні характеристики реєстрового і нереєстрового козацтва, а на перетині кіл - їхні спільні риси.

Петро Конашевич-Сагайдачний (завдання для групи 2)

Пригадайте козацьких ватажків XVI ст. Як ви гадаєте, якими якостями повинен був володіти козак, аби стати отаманом чи гетьманом? Що було спільного й відмінного у реєстрових козаків і козацького загалу? Прочитайте біографічну довідку й виконайте завдання.

Біографічна довідка

Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582-1622) - гетьман (старший) Війська Запорозького. Народився у Самборі в родині дрібного православного шляхтича. Після навчання в Острозькій школі подався на Запорожжя. Уже на початку XVII ст. брав участь у козацьких походах. Перша достовірна згадка про Сагайдачного як козацького полковника зафіксована в джерелах 1615 р. Згодом, у 1616-1622 рр., чотири рази був обраний гетьманом Війська Запорозького. Його зусиллями створено дисципліновану козацьку армію, озброєну вогнепальною зброєю і артилерією. Найважливішими історичними подіями, на чолі яких виступав Сагайдачний, уважають: похід 4-тисячного козацького війська на Кафу і звільнення християнських бранців (1616 р.), участь козаків (близько 20 тис.) у поході польського війська на чолі з королевичем Владиславом на Москву (1618 р., у результаті Річ Посполита отримала Смоленщину і Черні-

гово-Сіверську землю), участь із 40-тисячним військом у Хотинській битві (1621 р.). Був прихильником політичного компромісу з польською владою, однак при тому рішуче відстоював козацькі інтереси. Домагався збільшення козацького реєстру, зокрема скоригував на користь козаків умови Вільшанської (1617 р.) і Роставицької (1619 р.) угод. Запорожці вимагали від польської влади також свободи віросповідання для православних і припинення насадження церковної унії. У 1620 р. підтримав Київське братство (вступив до братства із усім Запорозьким Кошем) і домігся висвячення на православного митрополита Йова Борецького, що означало відновлення вищої православної ієрархії. У козацькому середовищі, зокрема старшинському, мав і супротивників. Зважаючи на неоднорідність козацтва, діяв у інтересах так званих старовинних козаків (близько 10 тис. осіб з числа запорозьких ветеранів, спадкових козаків, старшин). В обмін на визнання станових прав «старовинних» козаків у переговорах з владою погоджувався очистити Військо Запорозьке від «нових» козаків - по-козачених селян і міщан. Під час Хотинської війни отримав тяжке поранення, помер у Києві. Перед смертю заповів значні статки на доброчинні цілі, підтримку освіти, православної церкви, Київського і Львівського братств. Похований у Київському Братському Богоявленському монастирі (могила не збереглася).

Перетворіть біографічну довідку на таблицю «Історичні заслуги гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного», беручи до уваги впорядкування ним козацького війська, дипломатичний хист, участь у європейській політиці, підтримку освіти і церкви.

Хотинська війна (завдання для групи 3)

Пригадайте, якою була роль українського козацтва у протидії турецько-татарським нападам у XVI ст. Як литовська і польська влада намагалася використати козацтво для захисту південних кордонів? Проаналізуйте робочі матеріали (ключові вислови, карту, свідчення очевидця) і виконайте завдання.

Ключові вислови

Об’єднані польсько-литовсько-українські сили • король Сигізмунд III • 35-тисячна польсько-литовська армія • інтенсивний рушничний вогонь запорозьких піхотинців • турецький султан Осман II • елітні підрозділи Війська Запорозького несподівано увірвалися до ворожого табору • 150-тисячне турецьке військо • споруди «бліндажного» типу, що витримували гарматний обстріл • система оборонного рушничного вогню • яничари • більш ніж 40-тисячна козацька армія • воєнна інженерія • масовий залповий вогонь з мушкетів з близької відстані • традиційна козацька тактика нічних атак • гетьман (старший) Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний • польсько-турецька війна 1620-1621 рр. • вирішальний бій • мирний договір • воєнно-політична поразка Османської імперії • битва під Цецорою 1620 р. • полководницький талант

Свідчення очевидця

«Але невдовзі настала ніч, і [поляки] не змогли дати козакам підкріплення. Незважаючи на це козаки відбили у турків сім гармат, але не змогли забрати,

оскільки вони прикуті до дубів і одна до одної кайданами. Тоді козаки відправилися у свій табір і озброїлися сокирами, після чого повернулися до гармат; порубавши на дрібні шматочки колеса гармат, відтягнули дві з них у свій табір, через що турецький султан зі своїми пашами перебував у великій скорботі. <...> Турецький імператор розгнівався й звільнив від посади агу [командира] яничарів, наказав стратити одного пашу <...>» (Із записів Ованеса Каменаці, вірменина з Кам’янця-Поділь-ського).

Спираючись на вміщені матеріали, а також додаткові відомості й попередні знання, укладіть історичну довідку про Хотинську битву 1621 р. (200-300 слів).

Військо Запорозьке на захисті надбань культури (завдання для групи 4)

Пригадайте основні факти з історії культурно-освітнього та релігійного життя на українських землях у другій половині XVI ст. Які верстви були в той час рушіями культурного розвитку України? Прочитайте наведені фрагменти із праць істориків і виконайте завдання.

Думки істориків

«<...> найвидатнішою заслугою Сагайдачного було те, що він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих станових інтересів, а й як на потенційних рушіїв українського суспільства в цілому. Саме він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України. Це об’єднання відбулося в досить ефектний спосіб: у 1620 р. Сагайдачний разом зі всім Запорозьким Кошем вступив до Київського братства [Київське Богоявленське братство діяло з 1615 р.]. Цей крок мав продемонструвати, що відтак запорожці стають на підтримку релігійних і культурних потреб України» (Субтельний О. Україна: історія / пер. з англ. Ю. І. Шевчука; вступ. ст. С. В. Кульчицького. Київ, 1991. С. 108).

«Головну послугу православній партії [у 1620-х роках] козацтво надало там, де решта традиційних прибічників «східної» церкви - князі, шляхта та міщанство - були безсилі. Козаччина забезпечила гнану церкву своєю збройною підтримкою, яка в роз’їденій князівським і шляхетським свавіллям Речі Посполитій значила не менше, ніж сеймові постанови та королівські універсали. За допомогою козацтва православні <. > могли відповісти силою на силу й насильством на насильство, яке застосовував проти них уряд з ініці-ятиви їхніх уніятських опонентів. Силова підтримка козаччини вберігала православне духівництво в Придніпров’ї від неминучих репресій з боку уряду, але також скеровувала і без того жорстке протистояння православних та уніятів у бік дедалі більшої ескалації конфлікту» (Плохій С. Нали-

вайкова віра: Козаки та релігія в ранньомодерній Україні / пер. з англ. С. Грачової. Київ, 2005. С. 148—149).

Проаналізуйте взаємодію між козацтвом та українськими культурно-освітніми та релігійними організаціями під час Хотинської війни. Підготуйте записку, у якій поясніть підтримку П. Конашевичем-Сагайдачним Київського братства і його сприяння відновленню православної ієрархії.

Представте результати роботи в групах і виконайте завдання.

Чи справедливим є свідчення однієї з хронік XVII ст., яка вказувала на величезну роль українських козаків у Хотинській війні: «якби не було козаків, Бог один знає, поляки були б переможені протягом 3-4 днів»? Висловте обґрунтовані судження.

Визначте роль гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного в перетворенні козацтва на суспільну силу. Поміркуйте, чому постать Сагайдачного міцно збереглася в історичній пам’яті українців. Прослухайте народну пісню «Ой на горі та женці жнуть». На яких рисах гетьмана вона наголошує?

https://cutt.ly/whoUd53

За наведеним кодом уміщено завдання для допитливих.

https://cutt.ly/MhoUhWq

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Мудрий, Аркуша