Зміст роботи закладу освіти з батьками передбачає:

— підвищення психолого-педагогічних знань батьків (лекції, семінари, індивідуальні консультації, практикуми, конференції);

— залучення батьків до освітнього процесу (батьківські збори, спільні творчі справи);

— участь батьків в управлінні закладом освіти (батьківські комітети).

Форми і методи роботи вчителя з батьками бувають індивідуальними та колективними.

Провідна роль належить індивідуальним формам роботи, а саме: відвідування сім’ї учня, пропаганда сімейного виховання, виконання батьками педагогічних доручень, педагогічне консультаціям тощо.

Відвідування батьків удома сприяє налагодженню контактів із сім’єю, з’ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до учня, залученню батьків до участі в роботі закладу освіти тощо.

Під час зустрічі вчитель має підкреслити позитивне в учні, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як їх усунути. Дуже важливо створити атмосферу довіри та доброзичливості.

Тому важливо дотримуватися двох умов:

1) відвідування сім’ї має здійснюватись за запрошенням. Адже не кожен час є зручним для відвідування родини вчителем: раптова його поява може збентежити батьків, зайнятих тими чи іншими справами; у них тоді можуть бути родичі, гості; врешті, учитель може й не застати батьків удома;

2) до відвідування потрібно готуватись. Підготовка полягає у визначенні найцікавішого, найкращого у своїх вихованцях. Це цінне слід осмислити й оцінити так, щоб психологічно тонко і педагогічно правильно прозвучали слова вчителя.

Другою формою встановлення контактів із сім’єю, батьками є пропаганда сімейного виховання. З цією метою учитель може використати багатий матеріал журналів із проблемитики сімейно-шкільного виховання.

Установленню контактів сприяє спілкування батьків і вчителя у процесі виконання батьками педагогічних доручень. Це може бути керівництво гуртком за інтересами, дитячим клубом, об’єднанням за місцем проживання, спортивною секцією; сприяння у проведенні екскурсій, в організації зустрічей із цікавими людьми; у створенні класної бібліотеки; участь у розвитку

і зміцненні матеріальної бази ніколи, у розв’язанні господарських завдань тощо.

До форм індивідуальної роботи належать педагогічні консультації, в основі яких лежать відповіді на запитання батьків. Психолого-педагогічними основами консультації є прихильне ставлення вчителів до ініціативи батьків; виявлення готовності до надання допомоги сім’ї; конкретні рекомендації та поради з питань, з якими звернулись до педагога батьки.

Індивідуальні консультації — одна з найважливіших форм взаємодії вчителя, адміністрації з родиною учня. Індивідуальні тематичні консультації передбачають обмін інформацією, що дає реальне уявлення про навчальні справи та поведінку учня, труднощі, які він відчуває, та шляхи їх подолання. Для того щоб перебороти занепокоєння батьків, острах перед відвертою розмовою про свою дитину, необхідно проводити індивідуальні психологічні консультації — співбесіди з батьками. Індивідуальна консультація має бути ознайомлювальною і сприяти створенню доброго контакту. Практичний психолог повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, із чим вони хотіли б ознайомити викладача в неофіційній обстановці, та з’ясувати важливі відомості для своєї виховної роботи з дитиною.

Індивідуальні зустрічі дають можливість обговорити важливі питання, які стосуються життя та навчання кожного учня. Це допомагає предметно вивчити успішність учня, оцінити його успіхи та визначити проблемні точки в освітньому процесі.

Проводячи бесіди з батьками, учителю бажано використовувати певні ігрові сюжети, які допоможуть батькам засвоїти запропонований зміст, аналізувати типові ситуації, що виникають у сім’ї, робити висновки, коригувати свій виховний вплив на дітей. Учитель пропонує батькам уявити себе учасниками наведеної ситуації, розв’язати її, аргументувавши свої позиції. Батькам даються орієнтовні запитання щодо самої ситуації. Якщо у процесі гри батькам важко правильно відповісти, то вчитель має допомогти. Він вказує на допущені помилки або сам коментує наведену ситуацію.

Колективні форми роботи з батьками

Батьківський тренінг — це форма активної взаємодії педагога та батьків, завдяки якій учасники отримують нові корисні знання та формують позитивний досвід розв’язання нагальних проблем; це активна форма роботи з батьками, які хочуть змінити свої погляди щодо поведінки та взаємодії з власного дитиною, зробити відкритим і довірливим спілкування з нею. Він ґрунтується на постійній взаємодії учасників для пошуку відповідей на важливі запитання. Крім того, тренінги базуються на принципах

рівноправності та партнерства, що дає можливість ліпше розвивати педагогічні можливості батьків.

У батьківських тренінгах повинні брати участь обоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає, і результати не змушують на себе чекати. Тренінг проводиться з групою, що складається з 12-15 осіб. Батьківські тренінги будуть успішними, якщо всі батьки активно братимуть у них участь і регулярно їх відвідуватимуть. Тренінг має складатися з 5-8 занять. Його проводить зазвичай психолог, що дає можливість батькам тимчасово відчути себе дитиною, пережити емоційно ще раз дитячі враження.

Педагогічний практикум — це спосіб розвитку педагогічного мислення у батьків, під час якого можна ознайомитися з найбільш ефективними стратегіями розв’язання навчальних та педагогічних ситуацій. Наприклад, учасники маютьзмоделювати конфліктну ситуацію (яка може відбутися у реальному житті) та знайти способи її розв’язання. Водночас кожен учасник має висловити власне бачення суті проблеми. Ще одна форма роботи з батьками — збори-практику ми — сприяють відпрацюванню вже педагогічних умінь і навичок. На цих заняттях батькам можна запропонувати різні завдання, наприклад із визначення рівнів розвитку моральної вихованості дітей, стилю сімейних стосунків, типу відносин між дітьми й батьками тощо. Практикуми для батьків у вигляді евристичних бесід, дискусійних клубів — це форма вироблення в батьків педагогічних умінь із виховання дітей, ефективного розв’язання педагогічних ситуацій, тренування педагогічного мислення.

Круглий стіл — обговорення, яке проводиться з метою обміну думками для розв’язання конкретних проблем. Завдяки таким зустрічам можна ліпше зрозуміти різні позиції, детально розглянути нагальні проблеми, висловити власні зауваження та аргументи.

Батьківські читання — дуже цікава форма роботи, що дає можливість батькам не тільки слухати лекції педагогів, а й вивчати потрібну літературу та брати участь у її обговоренні. Батьківські читання можна організувати в такий спосіб: на перших зборах на початку навчального року батьки визначають питання педагогіки та психології, які їх найбільше хвилюють. Викладач збирає інформацію й аналізує її. За допомогою бібліотекаря та інших фахівців добирає книги, а потім використовує отримані з них відомості.

Ділова гра — форма спільної роботи вчителя та батьків, коли учасники, виконуючи певні ролі, спільно знаходять оптимальні варіанти розв’язання проблемної ситуації. Вона може бути організована у змагальній формі, але не має створювати атмосферу протистояння. Такі ігри формують позитивний досвід розв’язання реальних проблем у різних ситуаціях.

Викликають великий інтерес і мають популярність у батьків рольові ігри, які забезпечують активну участь на заняттях, допомагають оволодіти психолого-педагогічними знаннями, уміннями й навичками. Адже гра дає змогу частіше залучати батьків до порівнянь різних фактів, позицій, явищ, учить аргументувати свою думку дітям, а не просто вимагати сліпо підкорятися, знаходити можливі варіанти розв’язання різних сімейних конфліктів.

Дискусія — традиційна, але дієва форма взаємодії з батьками, коли всі учасники активно висловлюють свою позицію щодо проблемного питання, аргументовано її відстоюють, конструктивно критикують думки колег та спільними зусиллями знаходять компромісні варіанти розв’язання питань. Під час таких обговорень усі присутні можуть знайти спільну мову.

Батьківські ринги — одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання вибирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає, а лише підтримує думку родин оплесками. Експертами в батьківських рингах є фахівці з означеної тематики. Вони визначають, яка родина у відповідях на запитання була найбільш близькою до їх правильного трактування.

Педагогічна освіта батьків. Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім’ях, у яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв’язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини.

Педагогічний лекторій. Передбачає надання батькам систематизованих знань із теорії виховання, привернення їхньої уваги до актуальних проблем виховання за допомогою лекцій, бесід. Мета педагогічного лекторію — акцентувати увагу батьків на актуальних проблемах виховання. Ця форма забезпечує опанування батьками систематичних знань основ теорії виховання.

Батьківські конференції мають величезне значення в системі виховної роботи закладу освіти. Під час їх проведення обговорюються актуальні проблеми суспільства, активними членами якого повинні стати батьки; причини виникнення конфліктів між батьками й дітьми та шляхи виходу з таких ситуацій; суспільні загрози здоров’ю та життю учнів (алкоголь, наркотики, куріння); тендерні питання та проблеми сексуального виховання в родині тощо.

Позакласний педагогічний всеобуч. Спрямований на ознайомлення батьків із проблемами виховання учнів різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу.

Університет педагогічних знань. Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання і навчання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем. Університет педагогічних знань, який передбачає більш складні, як порівняти з попередніми, форми роботи з оволодіння теорії виховання. Навчання передбачає лекційний курс, а також семінарські заняття.

День відчинених дверей. Головна мета — показати роботу закладу освіти, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення закладу освіти, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо). День відкритих дверей, або батьківський день, проводиться, як звичайно, перед початком семестру з метою привернути увагу батьків до роботи всього закладу освіти, до питань виховання. До цього дня для батьків готується концерт із попередніми виступами шкільного активу, проводиться зустріч у класах, організуються виставки кращих малюнків, учнівських виробів тощо, проводяться спортивні змагання на приз батьківського комітету, перегляд художніх фільмів на теми виховання та інше.

Загальношкільні батьківські збори проводяться двічі на рік. Мета — ознайомлення батьків із нормативно-правовими документами про заклад освіти, основними напрямами, завданнями, підсумками його роботи. Тематика такого зібрання має характер звіту про діяльність педагогічного колективу та адміністрації закладу освіти за визначений період. На зборах виступають директор, його заступники, звітує про роботу батьківський комітет. Наприклад, заклад освіти пройшов атестацію, і для того щоб ознайомити батьків з досягнутими результатами, проводяться загальношкільні батьківські збори.

Батьківські збори в традиційному форматі, коли педагог виступає з критикою поведінки та навчальних досягнень учнів, абсолютно не виправдовують себе. Виникає потреба шукати нові шляхи співробітництва з батьками на партнерській основі. Замість лекційної форми проведення загальношкільних батьківських зборів двічі на рік доцільно започаткувати офіційні дні відчинених дверей. Під час таких заходів організовувати екскурсії школою, щоб батьки переконалися, що для безпеки, здоров’я та розвитку їхніх дітей створені всі умови: відвідування їдальні, кабінету медичного працівника, бібліотеки, кабінету психолога, спортивної зали тощо. Батьки можуть бути присутніми на уроках, особисто

спілкуватися з учителями, які водночас висвітлюють освітній прогрес кожного учня.

Класні батьківські збори. Традиційна форма роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики (наприклад, «Чи можна спізнитися з вихованням в учня доброти, чуйності?» тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений опи-тувальник («Пригадайте, які життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю», «Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі справжніми трудностями», «Чи часто Ви спостерігаєте за дитиною під час подолання нею труднощів?», «Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?» тощо).

Батькам 1-го класу було б доречно запропонувати взяти участь в акції «Будьмо знайомі!». Ті мета — познайомити учнів з батьками: батьки приходять до дітей зі своєю ідеєю: розповідають про свою професію, проводять урок (наприклад, проводять уроки трудового навчання, з основ здоров’я, фізкультури, урок фінансової грамотності), розваги (хімічні фокуси, .SD-мультфільми), свята, екскурсії. З батьками повинна проводитися ґрунтовна робота щодо підбору матеріалу і форми проведення зустрічі з учнями. Важливою частиною є психологічний супровід батьків. Адже у них це перший такий досвід, і часто досить важко вмотивувати їх до співпраці. Практика показала високу активність і залученість батьків до співпраці.

Обов’язково з новим батьківським колективом варто зробити перше колективне фото. Це зближує і надає значущості спілкуванню.

Крім класичних батьківських зборів, батькам можна запропонувати такі.

Батьківські збори — консультації. Такий спосіб спілкування дає можливість учителю пояснити батькам матеріал із теми, яку будуть вивчати їхні діти. Причому навчальний матеріал батькам подається тими самими методами, що й учням (постановка проблеми, пошук способу, застосовування способу, робота в парах, групах). Батьки на деякий час стають «учнями», проблеми дітей для них стають ближчими та зрозумілішими. Батьки стають поінформованими, а отже, нашими колегами.

Батьківські збори «тет-а-тет». Батьки приходять на співбесіду до всіх учителів, яких вони хочуть бачити. У підсумку відбувається конфіденційна бесіда з батьками, де можна розв’язати індивідуально будь-які проблеми і дітей, і батьків, отримати конкретну психолого-педагогічну допомогу та підтримку, з’ясувати план співпраці батьків, класного керівника та психологічної служби. Отже, після відвідування закладу освіти у кожного з батьків складається цілісне уявлення про навчання і поведінку своєї

дитини, про її проблеми та успіхи, про правильність чи хибність сімейного виховання. Батьки бачать зацікавленість з боку закладу освіти, бачать у педагогах порадників і друзів.

Відкриті заняття для батьків. На таких уроках учитель дає зразок спілкування «дорослий — дитина», який батьки можуть використати щодо своєї дитини. Визначені заняття мають на меті ознайомлення батьків із новими програмами з навчальних дисциплін, методикою викладання, вимогами вчителя. Такі уроки дають змогу уникнути багатьох конфліктів, викликаних незнанням і нерозумінням батьками специфіки навчальних предметів.

Спільні уроки з батьками. Індивідуальна робота учня змінюється парною роботою з батьками. Відбувається єднання учнівського та батьківського колективів на психологічному рівні. Урок не просто проведений, а реалізований разом з учнями та їхніми батьками. Діти отримують практичну можливість навчати своїх батьків, розкриваючи всі свої потенційні можливості та забезпечуючи розвиток власного «Я» не тільки у навчальній діяльності. Вони ставлять батьків у ситуацію співпраці.

Збори-чаювання. Наприкінці 4-го класу відбулися батьківські збори — чаювання. Усі сиділи в колі, чаювали. Батьки згадували радісні моменти, аналізували свої успіхи та невдачі. Для кожної сім’ї педагог приготувала особливий подарунок із подячними словами на їхню адресу та гарними словами про їхню дитину, коректно вказуючи напрями подальшої роботи з нею. Членів батьківського комітету було нагороджено подяками від імені усіх батьків класу та класовода.

Упродовж навчання у початковій школі батьки можуть писати різні твори-відгуки. Наприклад:

1- й клас: «Що я очікую від навчання у закладі освіти моєї дитини?», «Наші враження про перші два місяці навчання дитини у закладі освіти».

2- й клас: «Як змінилася моя дитина».

3- й клас: «Про труднощі у навчанні моєї дитини».

4- й клас: «Моя дитина — випускник початкової школи».

Така робота допомагає вчителю у подальшій роботі з класним

колективом. Батьки впевнені, що їхня думка дуже важлива для педагога.

Батьки долучаються до виховної роботи: пишуть сценарії заходів, проводять їх та беруть у них участь, є суддями у спортивних змаганнях тощо.

Отже, учні, батьки та вчителі є рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Саме така педагогічна діяльність сприятиме підвищенню готовності батьків до виховання дітей, усвідомленню ними важливості відповідального батьківства, на передавання всім дорослим членам родини

певної психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної, правової тощо інформації, формуванню у них відповідних практичних умінь і навичок та ініціюватиме глибше залучення родини до побудови індивідуальної освітньої траєкторії дитини.

Отже, взаємодія закладу освіти та батьків — це цілісна соціально-психологічна система, яка становить єдність перцептивно-го (співсвідомість), комунікативного (спілкування) та інтерактивного (співпраця, співтворчість) компонентів, що взаємопов’язані між собою: викладач може зрозуміти внутрішній світ батьків, спілкуючись із ними; довіра і відкритість у спілкуванні виникає за умови розуміння вчителем внутрішнього світу кожної дитини, її батьків; результат співпраці та співтворчості залежить від передбачення емоційних реакцій іншої людини в конкретних ситуаціях. Важливими є не так комунікативний аспект цієї взаємодії, як інтерактивний і перцептивний та виявлення ефективних способів її організації. Це співнавчання, у якому педагог і батьки — рівноправні суб’єкти освітнього процесу.

Розділ 2

Партнерство в дії

Педагогіка партнерства — це головний принцип Нової української школи (НУШ). Партнерство, яке формується заради майбутнього дітей, можна вважати стратегічним та повним партнерством, тому щовнас, як партнерів, єспільнамета — розвиток дітей протягом найближчих 12 років. Модель такого партнерства зображено на рисунку.

 

 

 

Це матеріал з посібника "Організація взаємодії з батьками учнів початкової школи" Бабко, Банах