Г. Сковорода про свободу та обов’язок:

«Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнивши все злото, проти свободи воно лиш болото!».

З якими благами український філософ порівнює свободу?

Яке благо (матеріальне - «злото» чи духовне - «свобода»), на думку мислителя, є більш пріоритетним? Висловте свої судження із цього приводу.

Порівняйте вислів Г. Сковороди з тезою відомого сучасного сатирика М. Жванець-кого: «Якщо ми зробимо вибір на користь хліба замість свободи, то скоро в нас заберуть і те, й інше». Подумайте, чи є відмінність між тими благами, які і філософ, і сатирик протиставляють свободі.

1. Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Головним елементом правового статусу людини і громадянина є права, свободи та обов’язки. У них фіксуються стандарти поведінки, які вважаються обов’язковими, корисними для нормальної життєдіяльності суспільства, розкриваються основні принципи взаємовідносин держави й особи. Що ж означають ці поняття в загальному значенні?

Права людини - її соціальна спроможність вільно діяти, самостійно обирати вид і міру своєї поведінки з метою задоволення різнобічних матеріальних і духовних потреб людини шляхом користування певними соціальними благами в межах, визначених законодавчими актами.

Поняття «свобода» пов’язане з характеристикою таких діянь особи, які визначають сферу її самостійності, захисту від втручання в її внутрішній світ (свобода думки, свобода світогляду і віросповідання тощо). Забезпечуючи права і свободи людини, держава вимагає від неї певної поведінки, що формулюється в системі юридичних обов’язків.

Обов’язок - об’єктивно обумовлена вимога держави до особи діяти чітко визначеним у законі чином або утримуватися від здійснення певних дій.

Обов’язок характеризується такими рисами: це категорія необхідної поведінки людини, його реалізація не обумовлюється бажанням людини;

обов’язок - це завжди певне обмеження прав людини; за невиконання обов’язку держава встановлює юридичну відповідальність.

Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина становлять певну систему та класифікуються за змістом. У Конституції України (Розділ ІІ «Основні права, свободи й обов’язки людини і громадянина») визначено такі групи основних прав: громадянські (особисті), політичні, соціально-економічні, культурні, екологічні.

Громадянські права - це можливості людей, що характеризують їхнє фізичне та біологічне існування, задоволення матеріальних та духовних потреб

До громадянських належать такі права: на життя, на недоторканність особистості, на недоторканність житла, на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; на вибір місця проживання, свободу пересування, на вільне залишення території України та повернення будь-коли в Україну; на свободу власної думки і слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду, віросповідання тощо.

Політичні права - це можливості громадянина брати участь у громадському та державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, безпосередньо брати участь у різних об'єднаннях громадян

Соціально-економічні права - це можливості людини і громадянина, що характеризують їхню участь у виробленні матеріальних благ та можливість забезпечити належні соціальні умови життя

До економічних прав належать: право на приватну власність; право на підприємницьку діяльність; право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обираєш або на яку вільно погоджуєшся; право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів; право на відпочинок тощо. Соціальні права - це право на

охорону здоров’я; право на житло; право на матеріальне забезпечення у старості, у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника тощо; право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Культурні права - це можливості доступу людини до духовних цінностей свого народу (нації) та всього людства

Це право на освіту; право на користування досягненнями вітчизняної та світової культури; право на свободу наукової, технічної та художньої творчості; право на захист інтелектуальної власності; право на використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності тощо.

Екологічні права - це право людини і громадянина на безпечне екологічне середовище

Основні права громадян нерозривно пов’язані з їхніми обов’язками. Аби людина могла успішно реалізувати свої права, отримувати від суспільства певні матеріальні та духовні блага, вона повинна виконувати покладені на неї обов’язки.

Основні обов’язки громадян закріплює Конституція України. Умовно їх можна класифікувати за групами.

Невиконання або неналежне виконання основних обов’язків тягне за собою юридичну відповідальність, вид і міра якої визначаються відповідними законами України.

2. Механізми захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні. Поняття «механізм» розкривається як система правових засобів, метою яких є захист прав людини. Необхідними умовами забезпечення діяльності механізму захисту прав людини виступають гарантії основних прав і свобод людини.

Гарантії прав і свобод людини і громадянина - умови та засоби, що забезпечують ефективну реалізацію прав і свобод кожною людиною та громадянином.

Суб’єктом, на якого покладають обов’язки щодо гарантування прав і свобод людини та громадянина, є держава. Роль держави як головного гаранта прав і свобод випливає із змісту статей Конституції України.

Конституція України передбачає такі можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їхніх прав і свобод, як:

захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;

об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод;

•проводити збори, мітинги, походи і демонстрації;

• направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади;

•захищати в суді свої права й свободи;

звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

•звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ.

До складу державних органів, які відповідно до Конституції зобов’язані захищати й гарантувати права і свободи людини, належать: Президент України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; центральні та місцеві органи державної виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; органи Національної поліції; Служба безпеки України; прокуратура; суд. Конституція України 1996 р. ввела до складу системи органів захисту прав людини нові елементи, а саме: Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і Конституційний Суд.

Сприяти захистові прав і представляти інтереси громадян України, іноземних держав, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу покликана адвокатура.

Однією з форм захисту прав і свобод людини є діяльність неурядових правозахисних організацій. В Україні діють декілька впливових організацій: Український центр прав людини, Українсько-американське бюро захисту прав людини, Харківська правозахисна група тощо.

Сучасний міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини охоплює міжнародні організації та установи, що безпосередньо розглядають питання, пов’язані з порушенням прав і свобод людини, а саме:

Отже, за короткий час в Україні створено чітку, ефективну систему захисту й забезпечення прав і свобод людини та громадянина, правова основа якої - це, передусім, чинна Конституція, нормативно-правові акти національного законодавства, а також міжнародні угоди, укладені Україною.

І. Складіть правовий онлайн-пазл «Права та свободи людини і громадянина»

https://cutt.ly/jRvWzXG

ІІ. Виконайте тестові завдання.

1. Назвіть групи громадянських прав людини і громадянина, до яких належить право А На таємницю телефонних розмов

Б Збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, демонстрації

В На підприємницьку діяльність Г На освіту

2. У якій ситуації порушено соціально-економічне право?

А Батьки 18-річного Василя Утаємниченого постійно перевіряли повідомлення його електронної пошти.

Б Опікун 15-річного Тихона Недомовного заборонив вступати останньому до молодіжної організації «Молодь за демократію».

В Редакція газети «Пліткар» відмовилася прийняти статтю Ганни Балакучої.

Причиною для відмови став вік Ганни (неповнолітня).

Г Батьки не дозволили 19-річній Ірині Покірній вільно обрати місце роботи.

3. Який міжнародний акт «відображає загальну домовленість народів світу і є зобов’язанням для членів міжнародного співтовариства», ухвалений Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 р.?

А Статут ООН

Б Загальна декларація прав людини В Міжнародний пакт про громадянські й політичні права Г Конвенція про права дитини

III. Порівняйте пари понять.

1. Права - свободи людини та громадянина.

2. Права - обов’язки людини та громадянина.

IV. Прочитайте уривки з наукової літератури. Подумайте, які права людини порушувалися в той чи інший період нашої історії.

1. «Згідно з наказом Рейхскомісара України користування залізницею особам не німецького підданства заборонено» - повідомлення німецької окупаційної влади 1942 р.

2. «Пропускання книг малоруською мовою як духовного змісту, так і навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити» - Валуєвський циркуляр 1863 р.

3. «Як вірний син України я вирішив узяти на себе тимчасово всю повноту влади. Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом усієї України» - «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918 р.

4. «На місце старшого, який більше не буде (вибиратись) з-посеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, людину, яка була б народжена в шляхетському стані, у лицарській справі досвідчена, підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам, ...і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита...» - «Ординація війська Запорізького реєстрового...» від 1638 р.

5. «Стаття 6. Керівною та спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу» - Конституція УРСР 1978 р.

6. «Стаття 13. Основу особистої власності громадян України становлять трудові доходи. В особистій власності можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження... У користуванні громадян можуть бути ділянки землі, які надаються в установленому законом порядку для ведення підсобного господарства» - Конституція УРСР 1978 р.

V. Спираючися на текст Конституції України, сформулюйте зміст прав, який належить до наведених груп: особисті; політичні; економічні; екологічні; культурні.

 

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" за 9 клас Філіпенко, Сутковий 2022