РОЗДІЛ І. —ВСТУП ДО ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Григорій Сковорода: «Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому не шкодити».

Як ви гадаєте, чи на всіх етапах розвитку держави владі потрібна підтримка свідомих громадян?

1. Причини виникнення держави. Держава набагато пізніше утворилася, ніж первісне суспільство. Її створенню передував первісний лад - перша соціально-економічна формація, що існувала в цих народах на ранній стадії їхнього буття.

Первісний лад послідовно проходив у своєму розвитку декілька стадій, але тільки на певному етапі він став переростати в державно-організо-ване суспільство.

Стадії розвитку суспільства:

У період дикості здійснювалося присвоєння готових продуктів природи, які добували за допомогою примітивних знарядь праці.

У період варварства виникло домашнє тваринництво, почали вирощувати сільськогосподарські культури, удосконалювати знаряддя праці, нагромаджувався досвід виробничої діяльності. Стала іншою і суспільна організація - первісне стадо змінюється більш досконалим об’єднанням людей, виникає окрема родина. Колективна власність на засоби виробництва, соціальна єдність обумовлюють таку організацію влади, як первісне народовладдя. Найважливіші справи вирішували спільно на зборах членів роду.

З переходом до цивілізаційної форми існування суспільство стає соціально неоднорідним. У ньому складаються відносно самостійні групи людей (страти): касти, стани, класи тощо. Стратифіковане суспільство завжди є внутрішньосуперечливе: інтереси раба прямо протилежні інтересам рабовласника. Саморуйнуванню такого суспільства в змозі запобігти лише організована державна організація.

Поняття держава характеризує форму організації політичної влади в межах країни. Виділяють економічні, соціальні, демографічні та політичні передумови виникнення держави.

Основні причини виникнення держави: потреба у більш досконалих формах керування суспільством у результаті розвитку виробництва, поділу праці;

підтримання суспільного порядку, що забезпечується за допомогою загальнообов’язкових соціальних норм;

захист території та ведення війни;

необхідність

організовувати значні суспільні роботи.

2. Поняття і ознаки держави. У спеціальній науковій літературі існує чимало визначень поняття «держава», які розкривають такі аспекти: держава як організація політичної влади; держава як апарат влади;

держава як політична організація всього суспільства.

Визначити загальне поняття держави, яке охопило б усі без винятку властивості, неможливо. Водночас будь-яка держава має низку таких загальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку.

Ознаки держави

Цей перелік ознак держави не є вичерпним. Крім вищезгаданих, іноді виокремлюють:

об’єднання населення за територіальною ознакою через громадянство;

наявність фінансової системи та грошової одиниці тощо.

Держава - суверенна політико-територіальна організація суспільства, що має владу, яка здійснюється державним апаратом на основі правових норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів з опорою, у разі потреби, на легальний примус.

Філософські погляди на поняття

Англійський філософ ХVN ст. Томас Гоббс порівняв державу зі своєрідним звіром (Левіафаном), що підкорив собі всі існуючі структури

Німецький філософ ХІХ ст. Артур Шопенгауер писав, що «держава -не що інше, як намордник для приборкання м'ясоїдної тварини, яка називається людиною, та надання їй частково травоїдного характеру»

Представник німецької класичної філософії ХІХ ст. Георг Гегель убачав у державі найдосконаліше втілення світової ідеї. Для нього держава - це дійсність моральної ідеї, моральний дух, як явна, сама собі ясна субстанційна воля, яка мислить і знає себе, і виконує те, що вона знає, оскільки вона це знає.

Українська поетеса Ліна Костенко зазначає, що якби кожен усвідомив, що держава - це він, то у нас вже була б достойна держава.

3. Державна влада. Влада - явище соціальне. Соціальна влада присутня скрізь, де є усталені об’єднання людей: у сім’ї, виробничих колективах, державі. У широкому значенні влада - завжди вольові відносини: індивіда до самого себе (влада над собою), між індивідами, групами, класами в суспільстві, між громадянином і державою, між посадовою особою і підлеглим, між державами.

Соціальна влада - здатність та можливість індивіда або колективу впливати на волю, поведінку й діяльність людей за допомогою різноманітних засобів (авторитету, переконання, насильства, примусу тощо).

За різними класифікаціями різновидами соціальної влади є: за сферами суспільного життя - політична, економічна, релігійна тощо;

за суб’єктом, носієм влади - влада глави держави, керівника підприємства, батьків;

за методами та засобами організації влади - демократична, недемократична.

Особливе місце серед видів соціальної влади в класифікації за сферами суспільного життя посідає політична влада.

Політична влада - особливий вид соціальної влади, за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси впливових соціальних груп.

Політична влада нерозривно пов’язана з державною, знаходить у ній своє продовження. Державна влада - головний типовий засіб здійснення політичної влади.

Державна влада - управління суспільством, яке здійснюється органами держави в межах їхньої компетенції.

Характерними особливостями державної влади є:

публічність - виступає від імені всього суспільства; верховенство - юридично уособлює загальнообов’язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони й спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів;

універсальність - поширює владні рішення на все суспільство: вони є загальнообов’язковими для всіх суб’єктів;

суверенність - відділена від інших видів влади всередині країни (від партійної, церковної тощо, від влади інших держав). Вона незалежна від них і має виняткове монопольне становище у сфері державних справ;

легітимність - юридичне обґрунтування і визнання народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, регламентованих законом. Нелегітимна влада вважається узурпаторською. Визнання законності походження і способу встановлення влади означає довіру з боку народу.

Конституція України

Стаття 5. Ніхто не може узурпувати державну владу.

4. Функції держави: поняття і види

Функції держави - основні напрями її діяльності на певних етапах розвитку, у яких виражається її сутність та призначення.

Конкретні функції держави доцільно розглядати за видами. Загалом функції держави можна поділити на такі групи:

За соціальною значущістю - основні та неосновні.

Основні функції - найважливіші напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань, що стоять перед нею в конкретний історичний період. До них належать функції оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, гарантування екологічної безпеки, розвиток культури тощо.

Неосновні функції - напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном тощо.

Залежно від територіальної спрямованості - внутрішні та зовнішні.

Внутрішні функції - такі напрями діяльності держави, у яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До них належать: регулювання економіки, захист усіх форм власності, гарантування екологічної безпеки, охорона правопорядку тощо.

Зовнішні функції - основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями й світовим співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, освітній обмін тощо.

За часом здійснення - постійні та тимчасові.

Постійні функції - напрями діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.

Тимчасові функції - напрями діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути функції стабілізації економіки в перехідний період, проведення антитерористичної операції (АТО).

За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні.

Гуманітарні функції: забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; соціальне забезпечення; освіта, виховання, розвиток культури тощо. У міжнародній сфері - це участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини; допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо).

Економічні функції: створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; організація та стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері - це участь у створенні світової економічної системи, участь у розв’язанні господарських і наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень та освоєння космосу тощо).

Політичні функції: створення демократичних умов для вільного волевиявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об’єднань; охорона й захист законності та правопорядку. У міжнародній сфері до політичних функцій належать організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин; участь у забезпеченні миру в усіх регіонах планети.

І. Виконайте онлайн-вправу «Передумови виникнення держави»

https://cutt.ly/GRvQxRi

ІІ. Виконайте тестові завдання.

1. Визначте, яку причину виникнення держави ілюструє фрагмент тексту.

Якщо землю долини Нілу не зрошувати, вона за кілька днів під спекою перетворюється на панцир. Тому предкам єгипетських селян довелося створювати систему каналів, вирубувати хащі папірусу, висушувати болота. Територію, що лежить вище від рівня повені, доводилося зрошувати за допомогою шадуфів.

А Необхідність у більш досконалих формах управління суспільством у результаті розвитку виробництва Б Необхідність підтримання суспільного порядку В Необхідність організації захисту території та ведення війн Г Необхідність організації значних суспільних робіт

2. Визначте, у якому фрагменті тексту описується одна з причин виникнення держави, а саме потреба підтримати суспільний порядок, що забезпечується за допомогою загальнообов’язкових соціальних норм.

А Володаря держави в Єгипті називали фараоном. Він вважався сином бога сонця Амона на Землі. Влада його була настільки необмеженою, що навіть вельможі плазували перед ним. Фараон правив в інтересах знаті та жерців.

Б Кожної весни, коли урожай уже було зібрано й спожито, по всіх номах глашатаї закликали селян до “царських робіт”. Найчастіше це було будівництво зрошувальної системи або пірамід.

В Правитель Вавилона, цар Хаммурапі, за 42 роки створив велику державу. Його правління відзначилося створенням законів, які впорядковували відносини між різними верствами населення. Закони складалися з 282 статей, де зазначалися міри покарання за різні злочини.

Г До наших часів дійшли міфи про створення світу, всесвітній потоп, райське життя. Люди мусили покірно служити богам, бо все, чим вони володіли, створене богами.

3. Яку ознаку державності союзна влада звела нанівець, ухвалюючи Конституцію УРСР 1978 р.?

«Нова Конституція УРСР 1978 р., ухвалена на зразок Конституції СРСР 1977 р., повторювала дослівно головні статті останньої: Верховна Рада обиралася на 5 років. У складі Ради Міністрів УРСР було утворено президію. Міністерства і далі поділялися на союзні, союзно-республіканські і республіканські. Конституція вже не згадувала повноважень УРСР у сфері збройних сил, так було формально ліквідовано союзно-республіканське міністерство оборони».

А Територія, визначена державним кордоном Б Суверенітет держави В Правова система Г Податкова система

III. Порівняйте пари понять.

1. Соціальна влада - державна влада.

2. Внутрішні функції держави - зовнішні функції держави.

IV. Схарактеризуйте за різними класифікаціями функції держави, описані в таких уривках з інформаційних повідомлень.

1 Під час візиту до Об’єднаних Арабських Еміратів Президент України Володимир Зеленський обговорив зі Спадкоємним принцом Абу-Дабі збільшення товарообігу між Україною та ОАЕ.

2 В Одеській області триває боротьба з повінню, у результаті якої за два дні було переселено 562 особи з дев’яти населених пунктів, тоді як ще 399 будинків залишаються затопленими, повідомляє Держслужба з надзвичайних ситуацій. Рятувальникам вдалося відкачати воду з 468 будинків, а місцевих мешканців переселити в будинки культури, готелі тощо, їм привозять продукти харчування та ліки. Адміністрація Одеської області ухвалила рішення про виплату компенсацій постраждалим від повені на півдні області.

 

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" за 9 клас Філіпенко, Сутковий 2022