Інформація про новину
  • Переглядів: 349
  • Дата: 18-02-2022, 23:05
18-02-2022, 23:05

6.1.4. Зварювальні трансформатори

Категорія: Електротехніка та електроніка





Попередня сторінка:  6.1.3. Вимірювальні трансформатори
Наступна сторінка:   6.1.5. Автотрансформатори

До джерел живлення зварювальних апаратів висувають специфічні вимоги: при заданій потужності вони повинні створювати великі струми в навантаженні, причому різка зміна опору навантаження не повинна істотно позначатися на значенні зварювального струму.

Відносно невисока напруга за великого струму забезпечує не тільки ефективне тепловиділення у зварювальному контакті, а й безпеку зварника, який працює зазвичай серед металевих конструкцій, що мають високу електропровідність.

Відповідно до вимог, зварювальні трансформатори забезпечують зниження напруги з 220 або 380 В до 60-70 В. Така напруга на затискачах вторинної обмотки встановлюється при холостому ході зварювального трансформатора. У процесі зварювання вона коливається від максимального значення 60-70 В до значень, близьких до нуля. Опір електричної дуги, що виникає під час зварювання, змінюється внаслідок переміщення руки зварника. Тому зварювальний трансформатор влаштований так, що при різкому зменшенні опору дуги, струм у колі збільшується незначно, а добуток l2R, що визначає кількість тепла, зберігається на необхідному рівні.

Відповідно до закону Ома при різкому зменшенні опору і незначному збільшенні струму напруга дуги знижується.

Зварювальний трансформатор витримує короткі замикання, що виникають у разі дотику електрода до зварювального шва. Струм короткого замикання обмежений. Вторинна обмотка трансформатора розрахована на досить тривалий час проходження цього струму.

За постійної напруги мережі живлення, швидкого зниження вихідної напруги трансформатора за незначного зростання струму можна досягти тільки за рахунок збільшення внутрішнього падіння напруги в обмотках трансформатора. Для цього потрібно збільшити опір обмоток.

Зварювальні трансформатори виготовляють з великим регульованим індуктивним опором обмоток. При цьому збільшують не активний опір дротів, а індуктивний опір розсіювання обмоток, оскільки збільшення активного опору призвело б до зростання втрат енергії і перегріву трансформатора. Для збільшення індуктивного опору розсіювання обмоток збільшують потік розсіювання, вводячи в магнітопровід трансформатора магнітопровідний стрижень, що є шунтом, через який замикається частина основного магнітного потоку. Змінюючи значення повітряного зазору в стрижні, можна змінювати магнітний потік розсіювання.

 

Це матеріал з підручника "Електротехніка та основи електроніки" Гуржій 2020

 




Попередня сторінка:  6.1.3. Вимірювальні трансформатори
Наступна сторінка:   6.1.5. Автотрансформатори



^